25 січня відсвяткувала 90-річний ювілей жителька села Мала Помічна Новоукраїнського району Ніна Миколаївна Байда. В її хатинці цього дня зібралися рідні та близькі для неї люди – діти, онуки, правнуки. І не тільки. Величезний букет квітів, вітальну листівку та подарунок від народного депутата України Станіслава Березкіна передав ювілярці його помічник Андрій Малик.
«Вклоняюся вашій життєвій мудрості, неоціненному досвіду. Ви – відмінник народної освіти, 46 років віддали педагогічній праці, виховали не одне покоління українців. Сердечно бажаю Вам міцного здоров’я, миру та благополуччя. Нехай береже Вас Бог!», — такі побажання передав народний депутат Ніні Миколаївні.
Не забули про ювілярку і її колеги — представники сільської ради та вчителі місцевої школи. Адже все її життя було пов’язане зі школою – спочатку вчителювала у рідному Компаніївському районі, а в 1950 році була направлена в Новоукраїнський. З того часу Ніна Миколаївна живе в Малій Помічні. Її люблять учні, колеги. Вона виховала вчителів, науковців, інженерів. Серед її учнів – керівники і політики, деякі з яких і нині відомі не тільки в районі, області, а й в Україні.
Спочатку працювала вчителем української мови та літератури, а пізніше – заступником директора школи. Тут познайомилася зі своїм чоловіком Іваном, разом вони виростили двох дітей — сина Володимира та доньку Наталку.
«Батько був учасником бойових дій, дійшов до Берліна, усе своє життя займав керівні посади – був і головою сільської ради, і директором птахофабрики, 23 роки тому його не стало», — розповіла донька Наталя Іванівна. Саме вона продовжила вчительську династію. Вона, як і мама, вчила дітей рідній мові, а її чоловік – працював вчителем фізкультури. Нині вже донька Наталії – Олена — викладає українську мову в технікумі, захистила дисертацію та стала кандидатом педагогічних наук.
І в родині сина Ніни Миколаїївни – Володимира – теж шанують працю вчителя. Його донька Вікторія працює вчителем англійської мови в селі Олексіївка Бобринецького району. «Тоді вчителі не тільки вчили дітей, а й працювали в полі. А наша мама брала участь і в культурному житті села – грала роль Наталки Полтавки за твором Котляревського. Дуже гарно співала. До останнього листувалася з кіровоградськими письменниками, писала рецензії на їхні твори в місцеві видання», – розповідають рідні Ніни Миколаїївни.
Усім гостям Ніна Миколаївна була рада: «Щиро вам вдячна за вітання. Я прожила дві великі трагедії – Голодомор та Вітчизняну війну. Завжди розповідаю про Голодомор своїм дітям, внукам і правнукам та молюсь, щоб таке ніколи не повторилося. І щоб в Україні було мирне небо!».
За матеріалами персонального сайта народного депутата України Станіслава Березкіна.