Сьогодні, 19 січня, у Кіровограді День жалоби – місто прощається з видатним сином України, відважним воїном і поважною людиною – командиром 73-го морського центру спеціального призначення капітаном 1-го рангу Юрієм Борисовичем Олефіренком, який віддав своє життя за незалежність і свободу рідної країни.
Юрій Олефіренко – уродженець села Криничувате Бобринецького району, 1965 року народження. Він закінчив факультет спецназу Рязанського училища ПДВ СРСР і отримав призначення в найгарячішу частину – “кабульську роту”. Це була 459-а окрема рота спеціального призначення, перший штатний підрозділ спецназу 40-ї армії в Афганістані.
По закінченні відрядження Олефіренко добровільно попросив залишитися в Афганістані і відвоював там повних чотири роки. За бойові операції нагороджений орденом і медалями.
В Україні Олефіренко все життя прослужив у частинах спецназу – в Кіровограді та Очакові.
У серпні 2014 року він за власним бажанням був мобілізований до лав Збройних Сил України і призначений командиром 42-го батальйону територіальної оборони.
Виконуючи важливі завдання на передових позиціях одного з основних напрямків протистояння на Приазов’ї, офіцер разом з підлеглими надав вищому командуванню інформацію про мінометні позиції противника, з яких у той час вівся інтенсивний вогонь по селу Павлопіль Новоазовського району Донецької області. Завдяки оперативній і точній доповіді командира, українська артилерія завдала вогневого удару і знищила терористів, тим самим зупинивши обстріл селища з безліччю мирних мешканців.
Юрій Олефіренко загинув під час виконання бойового завдання в районі Маріуполя. Разом зі своєю групою він проводив розвідку розташування мінометів терористів. Коли почався раптовий мінометний обстріл, Юрій кинувся на захист бойових побратимів і прикрив своїм тілом трьох бійців. Під час евакуації до медичного закладу серце командира зупинилося.
Попрощатися з Героєм-земляком прийшли сотні кіровоградців, бойові побратими Олефіренка з Афганістану, ЗСУ, 73-го морського центру СпП, очільники міста та області.
Віддаючи останню шану Юрію Борисовичу, голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко пригадав, що неодноразово зустрічався з Олефіренком у Краматорську і воїн кожного разу запевняв, що незабаром Україну буде звільнено від терористів. Бійці любили його, як батька, бо Юрій Борисович з батьківською любов’ю опікувався ними під Савур-Могилою і Іловайськом, переймався їхнім здоров’ям, турбувався про обмундирування і, врешті, віддав за них своє життя.
Звертаючись до дружини і доньок Героя, капітан 1-го рангу ВМС Андрій Урсул зазначив, що їхню біль розділяє кожен матрос, мічман і офіцер, адже Юрій Борисович був хорошим другом і беззаперечним авторитетом для всіх.
Вічна Слава і пам’ять захиснику України Юрію Олефіренку!