Не всім громадянам України, як ми до того звикли, видається паспорт після досягнення 16-річного віку. У житті трапляються випадки, коли за певних обставин отримання паспорта є вкрай проблемним. Яскравим прикладом цього є засуджений Євген Волкотрубенко, який відбуває покарання у Кіровоградській виправній колонії (№6).
Чоловікові 32 роки. Шістнадцять із них він живає без основного документа. Здавалося б, документ, «папірець», але за ним – ціла доля, яка у Євгена, можливо, і була б іншою, якби він отримав паспорт одночасно з досягненням повноліття. Але як тільки йому виповнилось шістнадцять – він уже був засуджений, вперше. «Після звільнення з місць позбавлення волі, основним документом підтверджуючим мою особу, була довідка про звільнення. Офіційно влаштуватися на роботу не міг. Без паспорта, та ще й з судимістю завжди попадав під приціл правоохоронних органів» – згадує Євген.
Неодноразово намагався оформити документ. Але проблема в тому, що у нього немає ще й свідоцтва про народження, на основі якого видається паспорт. Народився Женя в Казахстані. Ще маленьким разом із мамою переїхав на Україну. З шістнадцяти до тридцяти двох років – п’ять судимостей, чотири рази відбував покарання. Сидів за крадіжки, пояснюючи це тим, що якось потрібно було виживати. Сьогодні розкаюється і мріє про інше життя, про краще.
У Міграційній службі пояснили, що отримати свідоцтво про народження можливо тільки самостійно, за особистою заявою. Не встиг, тому що знову опинився за гратами.
Чоловік дуже хвилюється за маму. А ще у нього є молодша сестра, доля якої склалась так, що й вона знаходиться в місяцях позбавлення волі.
Завдяки плідній роботі відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кіровоградської ВК(№6) у Жені з’явилася реальна перспектива змінитися самому та змінити своє життя. Робота зроблена велика. Співробітники установи в Інтернеті шукали максимум інформації, щоб правильно оформити запити і звернутися саме до тих органів, які нададуть потрібну інформацію. Як з’ясувалося, в Казахстані дуже привітні та чуйні люди: надіслали бланки із зазначенням повної юридичної адреси, роз’яснили, як правильно їх заповнити. Заява за підписом начальника була надіслана і, менше ніж за місяць, отримали свідоцтво про народження та всі необхідні документи.
Сьогодні Євген має свідоцтво про народження, довідку яка підтверджує, що він не є громадянином Казахстану. Ще пару днів і він формально стане повноцінним громадянином України, а ось фактичним – залежить тільки від нього самого. На це є надії, оскільки у нього з’явилася серйозна мотивація на позитивні зміни. Адже паспорт громадянина України він ось-ось отримає.
А після цього планує після отримання основного документа зареєструвати відносини з коханою людиною. Його обраницею стала дівчина, з якою він познайомився через газету.
У Євгена з’явилися реальні перспективи, скористатися якими він планує вже найближчим часом аби змінити долю.
Аліна Пилипишина,старший інспектор з питань підготовки до звільнення Кіровоградської виправної колонії УДПтС України в області (№6) для Першої електронної газети.