Важливо

Колишній кореспондент військової газети презентував збірку віршів (ФОТО)

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Поет Анатолій Каретний презентував свою збірку віршів “Гравитация любви” читачам Кіровоградського району в районній бібліотеці для дорослих та дітей. 

Ця книга написала на одному подиху, а кожен у ній вірш, як тихі струмочки, які зливаються в одну широку і повноцінну ріку, йдеться в анотації до книги.

Анатолій Каретний – уродженець села Крупське Кіровоградського району. Вперше його вірші були надруковані в армійській газеті в 1972 році під час проходження служби в групі радянських військ у Германії. Він – член літературної студії “Сівач”, автор чотирьох поетичних збірок.

“Якраз так вийшло, що треба був спеціальний кореспондент військової газети і нас там вибирали. І так затянуло… І в школі я писав, але ніхто не знав, як і малював…”, – пригадує автор, коли почав писати свої перші твори. Анатолій Каретний відзначає, що ті люди, які народились в селі чи там пройшли їх юні роки, залишають відбиток у спогадах, який потім виливається у віршах.

“Моє життя було в тому, що я купався у любові близьких людей, односельців. Бути поетом – важка праця, адже треба багато працювати. Якщо не працювати – нічого не досягнеш”, – каже Анатолій Каретний.

Охарактеризував творчість автора свого часу член Спілки письменників України Валерій Гончаренко. Так у книзі “Гравиция любви” про вірші Каретного він зазначив: “Автор іноді змішує форми вільного і білого віршів. І це своєрідне “схрещення” дає несподівані результати нового, поетичного бачення. А ще Анатолій Каретний добре володіє розгорнутою метафорою. І в такому разі приємно дивує свіжою мовою, коли йдеться, здавалось би, про зовсім буденні речі”.

Автор не лише розповів про свою творчість, а й зачитав власну поезію. Серед неї – вірш-спогад «Яблоки детства»:

_IMG_0884Достаю из-за пазухи лето,
Как бывало когда-то в детстве.
Только яблоки перезрели:
Нет горчиночки той, кислиночки.
Но чертовски приятно все же
Доставать из-за пазухи лето.
И по лужам бежать приятно,
Босиком по огромным лужам,
Где и небо и детство – вместе.
Я бегу, и смеются люди,
Надо мною и собой смеются.
Только яблоки, словно птицы,
Из-за пазухи вылетают
И не в силах за мной угнаться.
Вместе с небом и с детством вместе
Остаются и в лужах тают.

Загалом літературний захід відбувся в душевній атмосфері, у колі поетів Миколи Левандовського і Тетяни Шевцової, бібліотекарів та інших запрошених. Поети теж читали свої віршів та розповідали про свою творчість.

Наталя Чайка для Першої електронної газети

Поширити:

Залишити коментар:

коментар