На адресу Першої електронної газети надійшов лист від педагогічного колективу Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Освітяни розповідають про те, що міський голова Олександрії, на їхню думку, хоче зруйнувати інтернат.
Перша електронна подає повний текст листа мовою оригіналу. Редакція готова надати можливість висловити свою думку всім згаданим у листі сторонам.
«Кожна людина завжди чогось бажає, до чогось прагне. Добре, коли нею керують благородні ідеї, але коли на заваді стають власні амбіції й людина йде, попираючи закони і норми, вона викликає гнів та обурення.
Саме таку реакцію своїми діями викликав у колективі Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів міський голова Олександрії Степан Цапюк. Заради задоволення власних потреб він вирішив «розтоптати» колектив закладу.
Більше 50 років в селищі Пантаївка співіснували дві школи: загальноосвітня №16 Олександрійської міської ради та школа-інтернат обласного підпорядкування. Навчали та виховували підростаюче покоління. Працівники школи-інтернату колись самі вчилися в ЗНЗ№16, згодом там вчилися їхні діти. Владі міста ніколи не було діла до ЗНЗ№16, бо ж на журнали, крейду, періодику, ремонти класів та будівлі школи завжди здавали гроші батьки учнів.
Аж ось восени 2014 року влада міста ніби «прозріла»: С. Цапюк та його заступники Л.Давиденко і Л. Сосна побачили, що у селищі є приміщення, в яке держава та спонсори протягом десятиліть вкладали чималі кошти; багате, умебльоване, з двома комп’ютерними класами, інтерактивними дошками, мультимедійними проекторами, величезною їдальнею, чотириповерховим спальним корпусом (готовий готель!), стоматологічним кабінетом із новітнім устаткуванням, яке можна прибрати до рук. А щоб не такою загарбницькою здавалася навала, влада прикрилась відсутністю газу та турботою про ЗНЗ№16, ДНЗ№23, дитячий будинок, місцеву амбулаторію і вирішила всіх переселити на зиму в приміщення школи-інтернату. Рішення ніби й непогане, але продумати його було нікому. Тому батьки малечі з дитсадка, працівники дитячого будинку, спеціалісти з міської лікарні піднялися на захист своїх будівель, які в результаті неопалювальної зими стануть непригодними для подальшого використання, бо приклали до їх впорядкування не лише свої кошти, а й руки і вміння.
Вони зрозуміли підступні дії влади, якій начхати на дітей, батьків та санітарні норми. Владу не хвилювало зовсім, що в приміщенні, куди вона планувала перевести амбулаторію, не підведені ні вода, ні каналізація. Приміщення для дитячого садка має лише 4 унітази і 4 умивальника на 80 дітей, відсутня кухня.
Заступник міського голови Л. Сосна сказала, що це – не проблема, їсти можна готувати у старому приміщенні і носити за 300 метрів до інтернату.
Цікаво знати, яким розпорядчим документом дозволено приготування їжі для дошкільнят та школярів в одному приміщенні (що не опалюється), а споживання її – в іншому, що знаходиться на відстані 300 метрів? А чим рекомендують носити: відрами, тазиками чи каструлями? А де мити посуд?
ЗНЗ №16 пише листи в Міністерство освіти і науки України з проханням перевести їхній заклад до навчального корпусу школи-інтернату. Мабуть, думають, що 82 дітей-сиріт та дітей соціально незахищених категорій (малозабезпечених, багатодітних, напівсиріт, матерів-одиначок) із сіл області підуть на вулицю, а вони сядуть в затишні готові кабінети з усіма зручностями.
З вищесказаного зрозуміло, що міська влада не повідомила батькам учнів ЗНЗ №16, що класами їм будуть служити спальні кімнати 3 поверху, у яких треба ще зруйнувати перегородку, якщо вчитель захоче на уроці побачити одразу увесь клас. І начиння своє із закладу треба перенести: парти, столи, стільці, дошки, шафи, бо в оренду вони отримують лише приміщення. А учні початкових класів будуть навчатися на першому поверсі, а до туалету ходити на третій, там, де старші. Чи добіжить малеча?
Приміщення, що не використовуються закладом, для передачі в оренду визначила обласна комісія, до складу якої входили депутат обласної ради, представники департаменту освіти і науки, технічного нагляду, юрист, заступник Олександрійського міського голови Л.Сосна, прорахувала їх площу, затвердила на сесії обласної ради.
Проте С.Цапюк, Л. Давиденко та Л.Сосна не зважають на рішення депутатів обласної ради. Їм, як говориться в приказці, закон не писаний. Вони і вчителям та батькам учнів ЗНЗ№16 говорять, що через день-два школа-інтернат буде їхньою, і самі у нашому закладі поводяться зверхньо, як хазяї, ще й вимагають: дайте нам те, що ми хочемо!
Л.Давиденко кричала, що десь працевлаштує всіх працівників інтернату, а на другий день – розрахує. Як розуміти це свавілля? Олександрійська міська влада у нас тепер вища, ніж Кіровоградська обласна? Чи обласна рада також в змові з ними і тому мовчить? Для чого ж місяць тому обласною радою було прийняте рішення про зміну статусу закладу? Для чого до навчання у школі-інтернаті були залучені діти із Петрівського, Знам`янського, Олександрійського районів області? Хто буде їх утримувати? Олександрійська міська рада? Вона ж не спроможна забезпечити заклади міста навіть найнеобхіднішим, все необхідне закуповується за кошти батьків.
Хотілося б ще повідати про «далекоглядність» мера С.Цапюка в питаннях опалення та газопостачання. Написав листа в обласну раду з проханням дати дозвіл на підключення дитячого будинку до системи опалення школи-інтернату.
Для незнаючих людей пояснимо, що у школі-інтернаті – автономна газова котельня, її потужність розрахована лише на приміщення закладу з мізерним запасом (про це свідчать експертні висновки). Обласна рада, вірніше постійна комісія обласної ради з питань власності дає дозвіл на тимчасове підключення (до 1 січня 2015 року) дитячого будинку до системи опалення школи-інтернату.
У скрутні для держави часи, коли всі говорять про жорстку економію коштів, чи уявляє хто-небудь, скільки буде коштувати це тимчасове підключення на 1 місяць, бо ж лімітів споживання газу школі-інтернату доведено стільки, що опалювальний період почнеться десь 1 грудня, а тимчасове приєднання – до 1 січня? Чи доцільно витрачати кошти для виготовлення проектної документації, проведення технічних робіт? Чи такі кошти є в казні міста? Чому ж їх не витратити на будівництво міні-котелень для навчальних закладів Олександрійської міської ради?
Котельня школи-інтернату не в змозі буде опалити дві будівлі, ще й теплотрасу між ними. Будуть мерзнути всі діти, та хіба це хвилює міську владу?
Бажаючи зібрати під одним дахом 5 закладів, міський голова жодного разу не зібрав колективів чи їх представників, не спілкувався з ними, не почув думок людей. Все вирішив одноосібно. Чи буде користь селищу від таких рішень міського голови?
У колективі школи-інтернату та жителів селища складається думка, що міський голова ніби хоче сховати свої гріхи під маскою доброчинності до ЗНЗ №16, взяти готове, покористуватися й залишити наступнику нерозв’язану проблему фінансування такого великого закладу.
Заклад завжди був в обласному підпорядкуванні, до Олександрійської міської ради не мав ніякого відношення. Звідки така ненависть й бажання викинути на вулицю працівників школи-інтернату? Невже треба дійти до крайніх мір і йти, як колись Олександрійська жіноча гімназія, пішки до Києва в пошуках справедливості? Чи знайдеться хтось, хто зупинить мера в його намірах?».
