Прочитавши на сайтах чергову інформацію про необхідність здачі крові для тяжкохворого пацієнта обласної лікарні, як колишній досвідчений донор радянських часів (тоді така справа була дуже зручною для замилювання дрібних студентських гріхів – прогулів чи просто небажання йти на заняття), вирішую згадати стару добру справу. Проте, як виявилося, як і в будь якій іншій, в цій варто знати певні нюанси та запастися терпінням.
Отже, якщо Ви все ж вирішили допомогти ближньому саме через відділення трансфузіології обласної лікарні, варто мати на увазі деякі речі. По-перше – якщо джерело інформації про необхідність допомоги пропонує свої контакти, то ними таки варто скористатися. Зокрема, щоб знати, що відділення приймає донорів з 9.00 до 11.30. Саме в це час вас оперативно, уважно і професійно Вас приймуть працівники відділення. Чому саме такий проміжок часу? Бо оптимізація, яка торкнулася всіх сфер нашої життєдіяльності, не обійшла і обласну медицину.
Та й донорів у відділенні, яке називалося колись «відділенням переливання крові», наразі не густо. Як розповіла кореспондентові Першої електронної медсестра (чергова) Олена Гринець, яка працює тут з 1999 року, активність бажаючих поділитися кров’ю дуже впала. На фінансування цієї важливої справи з бюджету руки в держави давно не доходять. Щоправда, залишилися два законних вихідних: в день здачі й додатковий. Проте на приватних підприємствах такої норми ніхто не дотримується – зауважує ветеран охорони здоров’я, лаборант з 30-річним стажем Олена Іванівна Обухова. Тож до когорти бажаючих здати життєдайну рідину сьогодні відносяться в основному хіба що родичі та платні донори.
Та повернімося до самого процесу здачі. Попередньо не зайве буде поцікавитися в контактних осіб чи медпрацівників, для кого та з якою саме метою здаватимете кров та, зателефонувавши за номером (0522) 39 71 84, уточнити дні й години прийому. Потрапляти до відділення (на 8 поверх адмінприміщення обласної лікарні) треба через приймальне відділення ліворуч від парадного входу, не звертаючи уваги на застережні таблички. Далі – ліфтом.
Може виявитися, що для того, щоб поділитися з конкретним пацієнтом, вам доведеться завітати до відділення двічі. Перший раз – щоб здати відповідні аналізи.
Певні незручності згладжує ввічливе спілкування з персоналом відділення. Зокрема з лікарем-хірургом Олексієм Савіцьким. Саме він повідомив, що відділення з покладеними на нього планами справляється добре, забезпечуючи щороку до 2000 донацій (іншими словами – прийомів донорів). Перед здаванням Вам гостинно запропонують чай з печивом, а після того, за бажанням, – обід. Зважте, що організм віддав частину себе, і її треба заповнити.
Отриманою від донорів кров’ю відділення трансфузіології забезпечує всі відділення обласної лікарні, й не лише їх. Часто доводиться ділитися з пологовим будинком, онкологічним диспансером і навіть передавати до районних лікарень. А трапляється – що з відділенням ділиться обласна станція переливання крові. Адже всі роблять спільну справу – рятують людям життя.
І насамкінець. Попри всі незручності, відсутність належної уваги до донорства з боку держави, справа того варта. Адже ніщо не цінується так високо, як людяність, добро і самопожертва.
Петро МЕЛЬНИК для Першої електронної газети.