Хтозна, а може у курганах Нікольського покоїться ще одна «Скіфська пектораль» або щось подібне, що може прославити це село на увесь світ?
Мешканець Нікольського, що у Світловодському районі, Ігор Лавро стверджує, що від кінця минулого року перебуває у систематичній немилості сільського голови Володимира Щукіна та інших, наближених до нього тамтешніх чиновників. Бо ж не дає він спокою ані йому, ані прокуратурі, ані районному та обласному керівництву. А причиною всьому цьому, за словами самого Лавро, став… скелет.
Цілий кістяк виорала борона трактора у жовтні минулого року. Ігор Лавро поклав його у комірчину та звернувся до голови села. Але голова, каже Лавро, лиш відмахнувся від нього. І оранку на цих ділянках зупинено не було.
Селянин звернувся із заявами своїми заявами до прокуратури, РДА і облдержадміністрації. Також Ігор Лавро «вийшов» і на кіровоградського археолога Валентина Собчука, який професійним оком, оглянувши кургани, визнав – дані кургани являють собою значну історичну і археологічну цінність. І він, як ще й секретар Громадської організації Товариства охорони пам’яток, береться всіляко сприяти щодо охорони цих самих пам’яток.
У березні поточного року від Держземагентства у Світловодському районі за підписом заступника його начальника Т. Гоменюк, потім (у червні) від голови РДА Руслана Степури Ігор Лавро отримав відповіді. Їхня суть зводиться до наступного: на території тамтешньої сільради є такий собі контур №7 загальною площею 16,6 гектарів – саме тут при розробці проекту землеустрою і було виявлено землі історико-культурного призначення (два кургани). Через що ці землі було виключено з земель сільгоспризначення, визначено охоронні зони та їхні межі. На іншому же контурі – №1, площею у 72,2 гектари, йшлося далі у чиновницько-посадових відповідях, спеціально уповноваженим органом жодних історико-культурних земель не виявлено. Крім цього, на трьох аркушах надійшла йому відповідь і від заступника Кіровоградської ОДА Вікторії Атаманчук: через відповідні зміни до Земельного Кодексу, йшлося у відповіді, органам культурної спадщини при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати проведення будь-яких експертиз.
Сільській голова Щукін стверджує – землі, що позначені на мапі землеустрою – не обробляються. Було таке, що помилково трактор бороною туди вдерся. А щодо другої ділянки, заявив таке: «Не обробляти їх тільки через те, що Ігор Степанович вважає, що там приховані цінні історичні артефакти, то ви ж розумієте – це не є вагомою підставою».
Кореспонденту Першої електронної вдалося зв’язатися телефоном із згадуваним на початку археологом Собчуком. Наразі він перебуває у селі Небелівка Новоархангельського району, де у складі українсько-британської наукової експедиції розкопує тамтешнє поселення часів Трипільської держави. Так, підтвердив археолог, він знайомий і з Лавро, і зі Щукіним. І на полях нікольських він був. І на тому поруйнованому кургані виявив решти кальцинованих кісток та кераміки. Можна припустити, що кургани ті беруть початок ще від Бронзової доби (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.). Але не треба забувати, пояснив Собчук, що подібні об’єкти мають багатошаровість: від найдревніших артефактів унизу і до часів Козаччини (XV-XVIII ст.) – нагорі. Археологічну і історичну цінність того, що вони у собі таять, належить з’ясовувати ані чиновникам, ані таким ентузіастам, як Лавро – це прерогатива «вузьких» спеціалістів. Наприклад, його спеціалізованого підприємство.
За суму, яка коливається від чотирьох до п’яти тисяч гривень, фахівці цього підприємства провели би повну інвентаризацію земель тамтешньої сільради з чітким визначенням кількості курганів та їхнього стану і що з цією історичною спадщиною треба робити згідно норм чинного законодавства із детальними записами у науково-проектній документації. Дана процедура, за словами Собчука, матиме практичний зиск і для сільського начальства, і для агропідприємств, що там працюють, адже, вряди-годи розоренням курганів можуть зацікавитись і «люди у погонах». А це вже – чималенькі штрафи за порушення вимог чинного законодавства в площині охорони пам’яток історичної та культурної спадщини. Тож, у компромісі, наголосив археолог, мають бути зацікавлені усі сторони. І у першу чергу – голова Щукін і його односельці, які ще дякувати будуть своєму «самородку» Лавро. І Собчук навів приклад Небелівки, де вже понад року проводять розкопки англійці. А їм у цьому – за відповідну плату – допомагають тамтешні селяни. А про розкопки в околицях їхнього села вже встиг розповісти у своєму сюжеті всесвітній телеканал «National Geographic». Тож не виключається, що і нікольськими курганами зацікавляться світові археологічно-дослідницькі кола. А це, припустив Собчук, – участь села у міжнародних Проектах з відповідним фінансуванням та з туристичним «паломництвом». «Адже наш родовід бере свій початок не від Жовтневого перевороту 1917 року – він хронологічно не поступається ані єгиптянам, ані шумерам, ані, скажімо, майя. Чому би й нам не переймати їхній досвід у популяризації і своєї минувшини?».