Кілька тижнів тому на одній з апаратних нарад в облдержадміністрації було озвучено інформацію про реальні заробітки театру імені Кропивницького: як виявилося, в минулому році театр заробив близько трьох мільйонів гривень, у той час як на його утримання було виділено 9 мільйонів. На «апаратці» прозвучала пропозиція перевести театр, у зв’язку з економією коштів, на самоокупність. Однак, зробити це з комунальним підприємством, яке досі не має власного приміщення (!) – усе одно, що підписати йому смертний вирок.
Колеги з видання «Рідний Кіровоград» випередили нас буквально на кілька днів, опублікувавши досить розгорнуту публікацію з історії реконструкції рідного дому українського професійного театру. Не будемо повторюватися – журналісти «РК» попрацювали на славу – у своїй публікації ми проаналізуємо трохи іншу (фінансову) історію останньої реконструкції колись історичної будівлі. Зараз, нагадаємо, доцільніше говорити про історичне місце, де колись стояв театр, ніж про якусь історичну пам’ятку – те, що зараз стоїть на вулиці Дворцовій можна вважати історичною пам’яткою іншого типу: пам’яткою грандіозному окозамилюванню, відкатам і корупції.
Хто збагатився на театрі?
Ідея реконструювати театр зріла вже давно. Через сорок років після останнього ремонту, який і позбавив будівлю статусу історичної пам’ятки, до цього питання вирішили підійти ґрунтовно і перекроїти всю будівлю аж до фундаменту. Реконструкція театру, поряд з перемогою в шоу «Майданс», акцією «Купуй Кіровоградське» та «Гарячою лінією Ларіна» повинна була спрацювати (і спрацювала) на підняття рейтингу Партії регіонів в області, а точніше – на підйом рейтингу її тодішнього обласного керманича і голови ОДА Сергія Ларіна. В гонитві за показним шиком забули про головне – акустику театру та зручність для глядачів. Однак не забули про те, що на будівництві можна непогано заробити.
А збагачувалися – тільки обрані. Зокрема, монополістом на ремонт театру стала компанія «Інтерресурси», якою володіють колишній голова Кіровоградського міськвиконкому Микола Москаленко з сином Кирилом. За інформацією порталу «Наші гроші», перший підряд на реконструкцію театру вартістю 78,71 млн. грн. компанія «Інтерресурси» отримала в 2011 р. за «закупівлею в одного учасника». Єдиним обґрунтуванням для цього стало посилання управління капітального будівництва ОДА на «високий рівень ґрунтових вод та неможливість виконання робіт у зимовий період». Вибір компанії-підрядника не пояснювався узагалі. З того часу всі роботи по театру та прилеглій території замовляли саме «Інтерресурсам»: «додаткові роботи» в театрі на 61,54 млн. грн., реконструкцію Театральної площі і будівництво індивідуальної котельні через дорогу від театру за 11,40 млн. грн.
Загалом «Інтерресурси» отримали підрядів на ремонт театру на суму 161,38 млн. грн. При цьому роботи в театрі Кропивницького складають основну частину всіх тендерних здобутків фірми, оскільки загалом за останні п’ять років вони отримала держзамовлень на 179,72 млн. грн.
Здавалося б, за такі кошти можна було провести просто ідеальні ремонт та реконструкцію театру, однак сталося не так.
Що не так із театром?
21 січня 2014 року з’явилося спільне розпорядження тодішніх голови ОДА Андрія Ніколаєнка та голови облради Миколи Ковальчука «Про передачу завершених будівництвом об’єктів». Трохи пізніше, 18 лютого, директор театру Володимив Єфімов підписав наказ, яким вніс зміни до складу комісії приймання-передачі завершених об’єктів будівництва, яка мала б визначити, що не так із театром. Та, як показали результати перевірки, простіше сказати, що з будівлею театру в порядку.
За наявною у нас інформацією, у лютому цього року представниками адміністрації КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» разом з представниками управління капітального будівництва ОДА та іншими обласними чиновниками було проведено обстеження обладнання та стану майна, відповідно до якого складено акт від 25 лютого. У результаті обстеження виявлено, що: частково відсутні паспорти на поставлене і змонтоване обладнання; не на все обладнання передано Акти випробувань з відповідними дозвільними документами; встановлений газоаналізатор не працює; теплоізоляція горища будівлі виконана неякісно; карниз та підшивні елементи ненадійно закріплені, частина відливу карнизу на рівні другого поверху відсутня; не встановлені протипожежні сертифіковані двері в ГРЩ та в приміщені декораційного цеху; не проведено пусконалагоджувальних робіт змонтованої системи технологічного телебачення, трансляції спектаклю, механообладнання сцени (підйом та опускання штанкетів); дерев’яний щит поворотного кола та планшету сцени має значні тріщини і деформації, потребує ремонту; покрівля над сценою потребує ремонту; поточного ремонту потребують сходова клітка, коридори, службові приміщення, гримерні; у великій глядацькій залі відсутнє опалення; у приміщенні художньої майстерні розкрилися тріщини шириною 10-14 мм.; система водяного пожежогасіння не працює, а виконані ремонтні роботи обладнання насосної станції не забезпечують її повноцінну роботу; пошкоджено електрокабель від ТП 118 до пожежної насосної станції; система припливної вентиляції значної частини будівлі не працює взагалі. Крім того, виявлено, що неповністю виконані роботи з централізованого водовідведення та зливової каналізації з дворової частини театру, а завдяки «розширенню театру» проїзд з провулку Театральний став ще вужчим, що не відповідає протипожежним нормам.
Це іще навіть не повний перелік даних записаних, за нашою інформацією, у акті обстеження обладнання та майна. Нагадаємо, культурну роботу театр відновив лише в середині жовтня 2012 року, тобто після грандіозного ремонту-реконструкції пройшло усього 16 місяців.
Варто наголосити на тому, що усі ці недоліки, виявлені під час обстеження будівлі театру суперечать підписаним при Ларіні сертифікату КД №10512189436 та актові готовності об’єкта до експлуатації від 4 жовтня 2012 року. Підписували документи, до речі, начальник УКБ ОДА О.Мільто, представник головного проектувальника І.Бєлов, генпідрядник К.Москаленко (від «Інтерресурсів»), субпідрядники В.Олейніков (ПП «Рута») та В.Ткаченко (ТОВ «Інталія»), субпідрядник І.Петрик (директор КБ), субпідрядник О.Лясов (ТОВ «Промбезпека»). Акт готовності об’єкта та сертифікат було видано т.в.о. начальника інспекції Л.Оснач. Виходить, що підписуючи документи ці люди свідомо чи несвідомо не помічали явних і суттєвих недоробок, через які до цього часу «відремонтовану» будівлю театру його дирекція не може прийняти на баланс.
Крім того, між текстом цитованого на початку статті спільного розпорядження Ніколаєна-Ковальчука та актом готовності об’єкта до експлуатації, підписаного рядом поважних людей 4 жовтня 2012 року, існують суттєві розбіжності. Зокрема, у актах передбачено витрати на будівництво об’єкту в сумі 125065,386 тис. грн., тоді як у спільному розпорядженні вказано суму 125299,007 тис. грн. (різниця аж у 233, 621 тисячі гривень). Крім того, витрати на машини, обладнання та інвентар при будівництві об’єкта у акті готовності наведені у сумі 26247,446 тис. грн., а в розпорядженні лише 21538,217 тис. грн. (різниця – більше як 4,7 млн. грн.). Окрема стаття витрат – реконструкція об’єкту: у актах його готовності вказано витрати на машини, обладнання та інвентар у розмірі 326,584 тис. грн., у той час як у спільному розпорядженні про них – ні слова.
Ми свідомо не зачіпаємо тему невиплачених зарплат будівельникам, яка неодноразово порушувалася у ЗМІ. Не чіпаємо ми і «оскароносну» промову-звернення до Януковича з описом того, як губернатор Ларін щодня відвідує будівництво і контролює реконструкцію.
Що ж робити?
Театр приїжджав відкривати Сергій Тігіпко. Обіцяли навіть Віктора Федоровича, але тоді екс-гаранта налякали сильні дощі. Після хвилі ура-патріотизму (нарешті театр відкрився!), настала пора розчарування. Почали виникати запитання. І запитань ставало все більше. На одне з них відповідь однозначна: будівлю театру потрібно рятувати. Ремонт має бути завершений за рахунок генпідрядника. І завершений він має бути якісно. Нагадаємо, що саме генеральний підрядник виступає гарантом якісного виконання робіт. Колишній губернатор Андрій Ніколаєнко уже якось наголошував на тому, що недоробки мають ліквідувати саме «Інтерресурси», але слова, як бачимо, розійшлися з ділом. Сподіваємось, зараз ремонт все-таки закінчать. Утім, якщо більшість недоліків ще можна усунути, то зробити ширшим проїзд по провулку Театральний навряд чи вдасться.
Чому і як виникли суттєві різниці в сумах між актом за жовтень 2012 і спільним розпорядженням, які саме матеріали використовувалися та й чому взагалі пройшла процедура «закупівлі в одного учасника», чи все це відбувалося згідно букви закону? – це лише частина питань, на які варто відповісти. І ці відповіді мають озвучити правоохоронні органи.
А тендери все виграються…
Не дивлячись на плачевний стан театру, явні фінансові зловживання тих чи інших структур, фірми Москаленків продовжують вигравати тендери. Зокрема, як повідомляє сайт «Наші гроші», 20 грудня 2013 року Управління Національного банку України в Кіровоградській області уклало угоду з ТОВ «КБК» на коригування проектно-кошторисної документації на реконструкцію з добудовою адмінбудівель управління. Вартість угоди складає 1,26 млн. грн. ТОВ «КБК» володіє Кирило Москаленко. ВАТ «Інтерресурси», нагадаємо, контролюється ним же і його батьком Миколою Москаленком, колишнім головою міськвиконкому Кіровограда, відомого, як голова Кіровоградської обласної організації партії «Сильна Україна».
Сергій Онищук