Громадські організації “Баба Єлька” та “Після тиші” збирають фотографії та документи часів Другої світової війни, щоб зберегти пам’ять мешканців Кіровоградщини про найкривавішу війну ХХ століття.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Під час радянської доби жертви нацистських переслідувань, зокрема Голокосту та геноциду ромів, історії примусових робітників (“остарбайтерів”) не фіксувалися систематично. Їхні історії часто зберігаються лише в приватних колекціях, сімейних альбомах, часом у маленьких сільських музеях.
Зараз українська культурна спадщина знаходиться під загрозою через війну агресії з боку росії. І цінні документи, старі фотографії часів Другої світової, що розкривають масштаби та характер нацистських переслідувань в Україні, можуть просто зникнути.
“Ваші рідні пережили події Другої світової війни? Серед них були примусові робітники та робітниці (“остарбайтери”), військовополонені та ув’язнені концтаборів, євреї, які уціліли під час Голокосту і ті, хто допомагали їм врятуватися? Ви маєте їхні фото, листи, щоденники, спогади чи інші документи про ті часи? Зв’яжіться з нами, аби зберегти цінні свідчення про українські досвіди тієї війни.
Ми безкоштовно оцифруємо ваші родинні архіви і зробимо їх частиною Arolsen Archives – найбільшого цифрового архіву, що містить інформацію про нацистські переслідування під час Другої світової війни” – закликає кураторка проєкту на Кіровоградщині, завідувачка Етнолабораторіїєю «Баби Єльки» Світлана Листюк.
Arolsen Archives – International Center on Nazi Persecution — це міжнародний центр, який займається дослідженням і документуванням нацистських злочинів та переслідувань. Архіви Арользена містять понад 30 мільйонів документів, що стосуються жертв нацистського режиму, включаючи євреїв, політв’язнів, примусових робітників та інших переслідуваних груп. Це найбільший у світі архів жертв і тих, хто пережив нацистський режим і він належить до програми ЮНЕСКО “Пам’ять світу”.
І сьогодні у мешканців Кіровоградщини є можливість додати до цієї світової скарбниці пам’яті свої історії” – каже Світлана Листюк.
Вона відзначила, що першим до проєкту долучився “Музей історії” Голованівської селищної ради, надавши для оцифрування близько сотні світлин, документів, листів і рукописів.
На Кіровоградщині проєкт працюватиме до 1 серпня цього року. Долучитися і передати свої документи і фотографії для оцифрування (з гарантією повернення!) можна, потелефонувавши кураторці проекту за телефоном 0502649556 – Світлана Листюк.
Читайте також: Команда “Після тиші” шукала нащадків остарбайтерів у Розумівці
Залишити коментар: