Український інститут національної пам’яті опублікував фаховий висновок щодо належності назви міста Олександрія Кіровоградської області до символіки російської імперської політики. Експерти рекомендують перейменувати місто.
Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією Інституту.
“Топонім Олександрія не є первісною назвою населеного пункту Кіровоградської області, який нині має цю назву” – повідомляють експерти.
У фаховому висновку роз’яснюють:
Першим зафіксованим у введених до наукового обігу джерелах населеним пунктом на місці сучасного міста Олександрії Кіровоградської області було козацьке поселення Усиківка (Усівка), відоме з першої половини XVIII ст.
У відомих на сьогодні джерелах перша згадка про Олександрію у формі Олександрійськ (рос. Александрийск) міститься в повідомленні Катеринославського намісницького правління до Слов’янської духовної консисторії про перейменування поселень (здебільшого козацьких) від 19 жовтня 1784 р. У документі зазначено: «Олександрійськ із шанця Усиківського» (Інститут рукописів НБУ ім. В.І. Вернадского. Ф. V. Спр. 473. Арк. 39).
8 грудня 1784 р. Слов’янська духовна консисторія, повідомляючи Новомосковське духовне правління про поселення, які отримали статус міста, згадує «Олександрійськ із шанця Усиківського», а також уживає і назву Олександрія: «А нині в портовому місті Таганрозі, Павлограді, Херсоні, Новомиргороді, Єлисаветграді та Олександрії … створені громадські місця…» (Яворницький Д.І. До історії Степової України. Дніпропетровське, 1929. С. 142–156).
Після доповіді генерал-губернатора Катеринославського намісництва князя Платона Зубова Катерині ІІ у 1795 р. повітовий центр було перенесено з Олександрії до містечка Крилова. Відтоді Олександрією став Крилів.
Імператорським указом Олександра І від 21 серпня 1806 р. центр Олександрійського повіту повертають в Усиківку, яку знову перейменовують на Олександрію (Полное собрание законов Российской империи. Санкт-Петербург, 1830. т. XXIX, № 22248. С. 696).
“Таким чином, – підсумовують члени фахової комісії, – назва міста Олександрія є втіленням російської колоніальної політики.
Заміна первісного топоніма Усиківка на Олександрія була ланкою загальної стратегії, спрямованої на викорінення української топонімії та впровадження загальноімперської системи назв для географічних об’єктів.
Ліквідація питомо українських історичних назв та насадження відповідних імперських маркерів призвела до появи топонімів Катеринослав, Єлисаветград, Олександрія, Павлоград, Константиноград, Олександрівськ, Новомосковськ, Новоросійськ, Новоград-Волинський та ін.
З огляду на викладене вище назва міста Олександрія Кіровоградської області як така, що пов’язана з реалізацією російської колоніальної політики, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належить до символіки російської імперської політики”.
Проте громадськість Олександрії налаштована, щоб залишилася нинішня назва. Як каже керуючий справами виконавчого комітету міської ради Сергій Завалій, першоджерела, які можуть підтвердити російське походження назви, зокрема зв’язок з імператором Олександром І, відсутні.
Його позицію підтримує краєзнавець Валерій Жванко:
«Немає документальних доказів, що Олександрію назвали на честь царів, їхніх родичів тощо. Тому пропоную назву залишити, але змінити її суть. Наприклад, краєзнавець Дмитро Чижевський називав місто «Олександія Скіфська». Тобто, ми залишаємо нинішню назву, але подовжуємо її, охоплюючи більший історичний період і наших пращурів, які творили нашу давню синкретичну культуру. Інший варіант: знайти видатну особистість і перейменувати місто на її честь. Таких персонажів у нас чимало».
Згідно з процедурою перейменування, Інститут національної пам’яті має подати свою пропозицію на розгляд комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, який прийме рішення щодо доцільності перейменування.
Читайте також: Мовні стандарти і дерусифікація: що чекає на міста і села Кіровоградщини?