У листопаді 2017 року Петро Порошенко підписав закон, що скасовує вихідний день 2 травня й робить 25 грудня вихідним, тож цього року Україна вже вдруге святкуватиме Різдво за григоріанським календарем на державному рівні. Чим відрізняється Різдво 25 грудня від 7 січня, які цікаві факти притаманні «західному» святкуванню і чи потрібно переносити дату православного – читайте у матеріалі rubryka.com.
1. Дата святкування
Найбільш очевидною відмінністю є дата святкування. Різдво святкується 25 грудня за григоріанським і новоюліанським календарем, а 7 січня − за юліанським календарем.
Справа в тому, що історично достовірна дата народження Христа невідома. У Святому Письмі не вказані ні день, ні рік, коли саме народився Ісус. Запис у Хронографі 354 р. має такий вигляд: «При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п’ятницю 15-й місяця».
Тож не зовсім коректно визначати Різдво як «католицьке» чи «православне». Свято одне для усіх християнських церков, різні лише дати.
2. Тривалість святкування
Християни західного обряду святкують Різдво вісім днів, з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих. Цей час називається Октавою Різдва.
Так, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам’ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня – Невинних Немовлят Віфлеємських. У неділю ж, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа. 1 січня святкується Торжество Пресвятої Богородиці.
Християни східного обряду святкують Різдва два дні, з 6 на 7 січня. У православній традиції Різдво настає після Різдвяної всеношної, яка починається вночі 6 січня і триває близько 3-х годин. Із закінченням всеношної, 7 січня, настає свято Різдва Христового.
3. Значимість та зміст
Для християн західного обряду Різдво – найголовніше релігійне свято. За значенням – це родинне свято.
Для християн східного обряду свято Різдва Христового є другим за важливістю релігійним святом, після Великодня. За значенням – це духовне свято.
4. Піст
У християн західного обряду різдвяного посту як такого немає. За місяць до Різдва є так званий Адвент – час очікування свята. За цей місяць католики намагаються більше часу присвячувати молитвам і відвідуванню церкви, спілкуванню з родиною, особливо з дітьми. У продажі можна навіть зустріти цікаві «дитячі» календарики (або картоні будиночки з віконцями) на місяць, де під кожною датою зберігається шоколадка. Дитина має щодня відкривати по віконечку і пригощатися смаколиком.
За бажанням католики можуть обмежувати себе в їжі і не їсти м’ясо. Однак це не є загальним правилом.
У християн східного обряду перед Різдвом триває дуже суворий і обов’язковий піст, який називається Пилипівки. Він починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. У цей час православні християни мають відмовитися не лише від їжі, але і від земних радощів: телебачення, кіно, музики. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах. Увечері напередодні Різдва піст найсуворіший: не рекомендують приймати їжу до сходу першої, Віфлеємської, зірки.
5. Богослужіння
У християн західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень.
Після вечері родина збирається до храму – на першу месу Надвечір’я Різдва. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя.
А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.
У християн східного обряду є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір’я, Утреню та Літургію.
6. Традиційні атрибути Різдва
У християн західного обряду головними атрибутами свята є різдвяні ялинка та вінок.
Вінки плетуть з гілок сосни, ялини або смереки і закріплюють на стінах і дверях будинків або ж встановлюють на стіл або підвіконня. На цьому вінку розміщують чотири свічки, які символізують чотири тижні до Різдва. Перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу, і т. д. Це символізує зростаюче очікування народження Христа.
Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, яку прикрашають усією родиною. Це прояв єднання сім’ї, символ віри і шанування Ісуса. Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, біля каміну, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює числу членів сім’ї.
Також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа
В українських православних християн традиційним атрибутом Різдва є дідух, який за суттю є відлунням язицьких традицій і, насправді, не пов’язаний з православним християнством.
Дідух – це сніп із колосків вівса, пшениці, жита і льону, що залишилися після косовиці. Він символізує урожай, добробут, багатство, безсмертного предка, оберег роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців. Він стоїть протягом тижня в кутку під іконами.
7. Перша страва на різдвяному столі
У християн західного обряду в залежності від країни є різні головні страви. Починатися святкова вечеря має з облаток. Це – тонкий білий коржик, зазвичай прямокутної форми, прісний, який випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів. Ним діляться, зібравшись за різдвяним столом, загадуючи собі бажання.
Також у християн західного обряду головними різдвяними стравами вважається запечена індичка або качка і різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.
У християн східного обряду різдвяна вечеря має починатися з куті – відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Також обов’язково на столі повинно бути 12 страв на честь 12 апостолів. Обов’язковими є кутя та узвар, інші – в залежності від традицій регіону.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО «ЗАХІДНЕ» РІЗДВО
Католики на Різдво дарують усім знайомим подарунки. За традицією, без подарунка не можна залишити жодного родича чи знайомого.
Християн західного обряду на Різдво прикрашають не тільки ялинку, але й будинок традиційними вінками з омели. Швидше за все, ця традиція пов’язана з древнім кельтським культом друїдів, який пов’язаний із вшануванням цієї рослини.
Різдвяні свічки вважаються символом перемоги світла над темрявою і безпосередньо пов’язані з язичницькими віруваннями. В християнську ж епоху свічка символізувала шлях, який кожен з нас вибирає в житті сам, а також перемогу світлих сил над темними.
Напередодні Різдва на центральних вулицях міст споруджують відкриті ясла в натуральну величину, ставлять фігурки Христа, Богородиці та Йосипа, годівниці для тварин та інше начиння, відтворивши таким чином обстановку вертепу.
ДИСКУСІЯ ПРО ДАТУ РІЗДВА В УКРАЇНІ
Сьогодні в Україні офіційно святкують два Різдва: 25 грудня і 7 січня. Останнім часом побільшало симпатиків ідеї перенесення дати православного Різдва на 25 грудня. Проте поки що перемагає поміркована позиція.
Наприклад, новообраний предстоятель Української православної церкви Епіфаній хоч і не відкидає цю можливість взагалі, але наразі вважає це передчасним і закликає до обережності, щоб уникнути загрози розколу.
Він вважає, що питання про перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня передчасне, і Україна до цього поки не готова.
«Я стою на таких позиціях, що ми повинні реформуватися розумно, мудро, щоб не внести знову якийсь розкол в церкву. Це потрібно втілювати в життя поступово», – сказав Епіфаній.