Я продовжую свій експеримент #обслуговуйтеменеукраїнською
Бувають моменти в житті, коли у кав’ярню йдеш не просто з’їсти черговий смаколик і випити каву, а ще й зняти стрес, відпочити розумом, відпустити емоції) У мене було приблизно так. Мені просто необхідно було випити кави і посидіти на самоті біля вікна, подивитись на метушню останніх літніх днів.
Мій вибір впав на “Mix”. По-перше, через великі панорамні вікна, а по-друге, через мій експеримент з українською)
Щодо меню) Воно українською і мене це не здивувало)
А от дівчинка офіціантка, так. Вона почала обслуговувати мене російською. Я попросила її перейти на українську. А далі було дуже мило і зворушливо)
Вона опустила очі і сказала, що її українська далека від ідеальної. Я не знайшлася, що їй відповісти окрім: “Моя також”) Як ви здогадуєтесь, далі була лише солов’їна)
І ще кілька штрихів до портрету цього закладу.
Підійшовши до під’їзду свого будинку, я зрозуміла, що мій телефон лишився у “Міксі”. Я вже подумки попрощалась з ним і всіма своїми контактами, але до кав’ярні вирішила повернутись)
Телефончик мені віддали! Більше того, його поставили на зарядку, щоб він не сів і я, у разі, якщо дзвонитиму на нього, змогла дізнатись де він)
Це було неймовірно приємно) Здається дрібничка, але прояв турботи про клієнта просто неймовірний)
О, і ще одне, за Міксівський крем-брюле я ладна продати душу) Ну дуже вже смачно)
“Це було неймовірно приємно) Здається дрібничка, але прояв турботи про клієнта просто неймовірний ”
Вот так и соловьиной не понадобилось.Может,именно в этом проявляется суть культуры людей?