Минув майже місяць після того, як до мене прийшла слава “ламатєля” ніг водіїв маршруток і нарешті знайшовся час для того, щоб повернути свій борг перед читачами спільноти “Громадський контроль пасажирського транспорту Кропивницького” – розповісти про цю ситуацію детальніше.
Отже, якщо хтось забув, нагадаю: 28 квітня у спільноті “Громадський контроль пасажирського транспорту Кропивницького” з’явився допис пані Світлани Добровольської. У цій публікації вона різко звинуватила мене у тому, що я вимагав від водія маршрутки везти мене куди я скажу. Інакше – я погрожував зламати йому ногу… Ось ПОСИЛАННЯ на цю публікацію.
Сказати, що я здивувався, прочитавши ці звинувачення – це нічого не сказати. Першими думками було те, що це цілеспрямований наклеп задля моєї дискредитації – оскільки моя діяльність із висвітлення транспортних проблем міста зовсім невигідна перевізникам і, можливо, певним посадовим особам. Але усе виявилося набагато банальнішим.
Ця публікація викликала резонанс серед читачів спільноти “Громадський контроль пасажирського транспорту Кропивницького“. Обговорення у коментарях тривало понад тиждень, і деякі читачі досі чекають розв’язки.
Я неодноразово відповідам деяким коментаторам, що не збираюся виправдовуватися за те, чого не робив.
Оскільки озвучені звинувачення негативно позначилися на моїй репутації, я принципово вирішив з’ясувати усі обставини і відшукати істину. Мені вдалося розібратися у ситуації і знайти беззаперечні докази того, що публікація пані Світлани Добровольської – це безпідставний наклеп.
Заздалегідь хочу висловити подяку директору ФОП Кобченко – Віталію Володимировичу Кобченку. Його підприємство обслуговує 6-й маршрут, водію якого, за словами Світлани Добровольської, я хотів зламати ногу. Пан Віталій уважно поставився до мого звернення і всіляко сприяв пошуку істини. Як виявилося, пані Світлана є медпрацівником, який проводить огляд водіїв на підприємстві ФОП Кобченко. Ми навіть їздили з директором на базу, щоб знайти її, але не застали на місці.
Віталій Володимирович тоді організував мені зустріч із водієм, якому я нібито погрожував. Водій Дмитро розповів, що того вечора у нього дійсно був конфлікт із чоловіком. Сталося це біля зупинки на вул. Преображенській, неподалік ТРЦ Depo’t.
Водій говорить, що був у той момент вже не на маршруті, але до салону зайшов чоловік і почав вимагати, щоб його везли на Жадова. До речі, я мешкаю на Шкільному, у 10 хв ходьби від центру, і, логічно, що я у 99% випадків ходжу додому пішки, до того ж – в іншому напрямку.
За словами водія, цей чоловік був дуже схожий на мене і говорив, що займається контролем громадського транспорту… Щоправда, дивно те, що водій, розмовляючи зі мною, не міг чітко сказати, то був я, чи не я. Лише його дівчина, яка була того вечора з ним, і прийшла разом з ним на зустріч, відразу сказала, що то був не я.
Я детально розпитав у водія, о котрій це все сталося. Ми визначили, що ці події відбувалися 27 квітня із 21:30 до 21:45.
У цей час я відпочивав із другом та колегою у пабі “Дудляр” на вул. Дворцова (чи вже Архітектора Паученка). Ми взагалі просиділи там десь із 19:00 до 22:00.
Висловлюю велику подяку адміністрації цього закладу, адже до мого прохання надати відео з камери спостереження поставилися з розумінням та увагою. Пощастило, що я сів у такому місці, де постійно перебував у об’єктиві камери. Таким чином мені вдалося дістати беззаперечні докази того, що у вказаний час я фізично не міг бути присутнім у маршрутці на вул. Преображенській.
У відео, яке ви маєте змогу переглянути нижче, я надаю кадри із камери спостереження із 21:30 до моменту, як ми покинули паб. На початку відео ви побачите невеличкий музичний вступ…))) Це дурнувата пісенька кацапського репера, який називає себе “Сява”. Прикол у тому, що у мене в юності було таке прізвисько. Усі мої друзі юності досі мене так і називають))).
Коротше, ви й так усе самі побачили вже)) У час, коли я мав ламати ногу водію маршрутки, я мирно сиджу смакуючи пивом місцевого виробництва.
А тепер найголовніше!
Пані Світлана Добровольська, я вимагаю, щоб ви вибачилися переді мною у такий самий спосіб, як ви поширили цю брехню – написали окрему публікацію у спільноті “Громадський контроль пасажирського транспорту Кропивницького“. Ви безпідставно оббрехали мене, завдали шкоди моїй репутації, принизили мою честь і гідність. З нетерпінням чекатиму вашого вибачення! Якщо вибачення не буде, ми з вами зустрінемося у суді. Проконсультувавшись із юристами, я знаю, що маю усі підстави звернутися із позовом про захист своєї честі й гідності.
І насамкінець – про позитивчик!))) Читачі спільноти “Громадський контроль пасажирського транспорту Кропивницького” масово підтримали мене у коментарях і з гумором сприйняли ті звинувачення. На світ народилися декілька мемів та демотиваторів, які неабияк повеселили і потішили. Дякую усім за підтримку.
P.S. Перепрошую, що так затягнув із цим тестом.
