Важливо

Загиблі герої АТО: оплакувані земляками, байдужі владі (ФОТО)

Гаспарян Едіт

У суботу в селі Червонопілля Бобринецького району поховали загиблого Ігіта Гаспаряна, бійця 17-го батальйону тероборони з позивним “Армані”. На жаль, військові похорони в області відбуваються далеко не вперше. Кіровоградщина друга після Волині по кількості загиблих у війні на Сході на душу населення області.

Траурна церемонія у районному центрі проходила у п`ятницю, сам похорон – у суботу у рідному селі загиблого. Ми сіли в машину і поїхали до Бобринця, де біля будівлі РДА зібралося близько тисячі людей з міста і сіл району. Хлопця знали далеко за межами рідного села, він був веселої вдачі, грав у футбол за рідне село, потім – за свій технікум у Бобринці. Коли був мобілізований, на бронежилет кошти йому зібрала уся громада. Ігіт – один з тих загиблих у війні жителів району, доля яких небайдужа землякам і байдужа місцевій владі.

Ігіт народився 8 березня 1986 року у вірменському селі Нор Аманос Астаранського району. Згодом на початку 90-х його сім’я переїхала до невеликого українського села. Закінчив сільську дев`ятирічку, вчився у Бобринці на агронома, займався спортом і художньою самодіяльністю. У квітні був призваний до 17-го батальйону територіальної оборони. 10 лютого загинув на блокпосту біля села Майорськ (неподалік Горлівки) під час бою з диверсійно-розвідувальною групою. В бою також загинув ще один житель Кіровоградщини — сержант Вадим Харті (1987 року народження), родом з Ульяновки. Ціною власних життів хлопці врятували своїх однополчан-кіровоградців. Ігіт свідомо пішов на смерть, не здався у полон. Завдяки цьому два бійці зробили спробу втекти (один – успішно), а шум пострілів попередив військових про присутність ворога.

Жителі Червонопілля і сусідніх сіл зібрали кошти для сім`ї героя. Допоміг і народний депутат.  Ці гроші дійсно потрібні сім`ї – у Ігіта залишилося двоє дітей: чотирирічна Сусанна і маленька Сюзанна, якій лише два місяці. Районна адміністрація не виділила коштів навіть на оренду ритуального транспорту. Якою була участь районної влади у вшануванні пам`яті воїна? Промова Сергія Рожкована, голови РДА. Ні оркестру, ні портрету загиблого. Міський голова Бобринця взагалі був відсутній на траурній церемонії.

В організації заходу в Бобринці і похорон наступного дня сім`ї також допомогли земляки і волонтери. Навіть організаційні моменти – як понести труну, взяти вінки, прокричати «Герої не вмирають», взяла на себе не районна адміністрація, а місцевий священик, отець Юрій.

Матері і брату загиблого стало погано під час церемонії прощання, вони кілька разів втрачали свідомість. Бригада швидкої медичної допомоги з`явилася вже після виклику. Про чергування бригади під час масового заходу звісно ніхто ні з влади міста, ні з влади району не подбав. Для прикладу, кіровоградська міська влада за свій кошт організовує траурні церемонії, транспорт, поховання навіть для немісцевих воїнів, не тільки з інших районів, але й областей, рідні яких побажали, щоб їх провели в останню путь у нашому місті. Ці витрати не закладені в бюджеті, як і матеріальна допомога загиблим у розмірі 25 тис грн. Але це навіть не обговорюється, під це знаходяться резерви і можливості, коли є бажання і розуміння чиновників.

З подібним ставленням бобринецьких чиновників стикнулися, наприклад, і рідні загиблого Юрія Олефіренка, уродженця села Криничувате Бобринецького району. Юрій як справжній командир кинувся на захист бойових побратимів і прикрив своїм тілом від мінометного обстрілу трьох бійців. Кіровоград достойно провів героя. Адміністрація району жодним чином не брала участі у допомозі рідним загиблого, розповіли нам у Бобринці.

– Це вже не вперше рідні не хочуть, щоб під РДА загиблих проводжали, – розповіла нам місцева активістка Любов Іванівна. – Рідні загиблого Вербового, як і Гаспарян, також були проти, та адміністрація наполягала. Чому проти? Бо це місце (показує на будівлю РДА) нечисте.

Містика, забобони, скажете ви? Так, я з вами погоджусь. Немає в цій будівлі ніякої містики. Зате є байдужість чиновників до жителів району, як живих, так і загиблих. Саме про це говорили після траурної церемонії на площі перед Бобринецькою РДА цього морозного дня жителі району. А ще про те, що за чутками попри невдоволення громади нинішнього голову РДА знову буде перепризначено керувати адміністрацією. І про те, що якщо пам`ять про героя, який народився в іншій країні, та свідомо поклав життя за Україну, і байдужа місцевим чиновникам, земляки ніколи не забудуть Ігіта і його подвиг.

 Євген Манженко для Першої електронної

Поширити:

Залишити коментар:

коментар