Реформа в освіті. У районах відкривають опорні школи. А в обласному центрі “знімають” із деяких шкіл старші класи, аби перевести учнів у інші заклади, де почне працювати профільна освіта. За яким принципом обирались профільні класи? Які школи Кропивницького в процесі реформи втратили свій третій ступінь? Та чи поменшало старшокласників, через конкурсну систему зарахування до профільного класу?
Про це Першій електронній розповіла начальник управління освіти міськради Кропивницького Лариса Костенко.
“На сьогодні вже є проект рішення про мережу навчальних закладів, де чітко прописано, в якій школі буде скільки учнів і який профіль навчання. Мережа сформована ще у червні. Після того, як діти отримують документ про базову освіту, вони визначаються: або залишаються у школі, або шукають собі ліцей, чи переходять у іншу школу профільної освіти”, – зазначила Лариса Костенко.
Як визначалися профільні класи?
Профіль шкіл визначався за бажанням дітей та їх можливостями. У школах працювали психологи: проводили психологічну і профорієнтаційну роботу. Якщо, наприклад, дитина добре знає математику, а в її школі буде гуманітарний або універсальний профіль, то батькам учня рекомендують декілька закладів, де їх дитина зможе здобувати математичну профільну освіту.
“Ті школи, де не відкрилися профільні класи, знаходяться внизу рейтингу шкіл по ЗНО. Невдовзі буде оприлюднено всеукраїнський рейтинг. Там буде видно, як виглядає рівень кропивницької освіти. Для себе ми склали такий рейтинг і побачили, що правильно обрали напрямки. Наприклад, остання школа у списку має середній бал по випускниках за результатами ЗНО 4,1 бала у той час, коли максимальний – 9,3. Тож батькам краще навіть доїхати до закладу, але бути впевненими, що діти отримують якісну освіту і зможуть вступити у найкращі виші країни”, – сказала начальник управління освіти міськради Кропивницького.
У кожному мікрорайоні є заклади різних профілів
Для того, щоб забезпечити якісну профільну освіту, обиралися великі заклади. Було проаналізовано матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення. Також важливим фактором є те, чи мають діти можливість вибору профілю. У звичайних школах (де відкривається один-два класи), профіль переважно універсальний або ж один, який обрали діти і батьки.
“Ми обирали профільні школи так, щоб у кожному мікрорайоні були заклади різних профілів. Наприклад, старші класи шкіл №7, 22, 33 переходять до школи №16. Якщо тут немає відповідного профілю, поряд є №1, №24”.
Багато учнів зробили вибір на користь профільних класів. Таким чином у деяких школах Кропивницького не змогли відкрити старші класи через малу кількість учнів:
“Наприклад, не буде старших класів у школах №2, №3, №7. Можна відкрити профіль, якщо є два-три класи на паралелі. Якщо ж у 10 класі нараховується 15-16 учнів, то ставиться питання його відкриття. Адже клас може існувати тільки при наборі 25 учнів. Якщо ж є тільки 15, до того ж, в них схильності до різних наук, то навіть обрати єдиний профіль неможливо”.
Навіть з появою конкурсного відбору,
кількість старшокласників не поменшало
У закладах нового типу діє принцип конкурсного відбору, порядок проведення якого затверджений Міністерством освіти ще у 2003 році.
“Ми щорічно (або на певний період) затверджуємо завдання для цього відбору, порядок його проведення в конкретних закладах. Наприклад, педагогічний ліцей (який діє при КДПУ) опублікував на сайті правила конкурсного відбору та зразки завдань. Сьогодні керівники й інших закладів отримають завдання розмістити таку ж інформацію у себе на сайтах. Проте на сьогодні всі бажаючі вже пройшли конкурсні випробування”.
Остаточну статистику того, чи зменшилась кількість десятикласників із появою конкурсного відбору до школи, можна буде побачити не раніше 5 вересня. Адже набір до професійних технічних училищ, ліцеїв ще триває.
“Але я можу сказати, що мережа не дуже зазнає змін. Кількість десятикласників така ж, як і 2015-2016 н.р. Але все ж таки до 5 вересня ситуація може змінитися”, – додала Лариса Костенко.