Холодний Яр як забуте героїчне минуле Кіровоградщини

Учора, 12 серпня, кандидат історичних наук, старший викладач Інституту післядипломної освіти ім. Василя Сухомлинського Юрій Митрофаненко прочитав у обласному художньому музеї відкриту лекцію «Білі плями Холодного Яру». Під час півторагодинного лекторію історик не лише розповів історію Холодноярської республіки, а й аргументовано, з посиланнями на історичні джерела та відомих українських дослідників, довів, що Холодноярська республіка – це частина минулого не лише Черкащини, а й Кіровоградщини.

Холодний Яр – частина Кіровоградщини

Традиційно вважається, що Холодний Яр – це надбання Черкащини. Насправді до цього історичного процесу територіально належить і Кіровоградщина.

«Побутує теза, що Холодний Яр – це тільки Черкащина. Помилка. І помилка дуже серйозна, оскільки Черкащина дуже грамотно «віджимає» у нас нашу історію. Козацький бренд – це тільки Черкащина, географічний центр уже не Кіровоградщина, а Черкащина. І поки ми тут гралися у «святих Єлісавєт» і згадували своє розімперське минуле, то вже Черкащина замахнулася на те, що і театр їхній. Відповідно, ми залишаємося на задвірках не лише історії, а й осторонь туристичного бізнесу.

Але ж Холодний Яр – це не лише Черкащина, а й Кіровоградська область. Беру за основу достатньо сильних авторитетів, зокрема суботівського літописця Віктора Гуглю, який у книзі «Суботів-Хмельницький» написав:

«У адміністративно-територіальному розрізі Холодний Яр – це 20 сіл і 12 хуторів на правому березі Дніпра на площу 30 тис. га. Це місцевість, що розташована на межі сучасних Черкаської та Кіровоградської областей. Від першої – це почасти Кам’янський район та практично повністю Чигиринський, від другої – частина Олександрівського району».

Зокрема, коли ми повертаємо з траси за Івангородом у бік Бовтушки та Розумівки, то перед нами відкривається чудова система ярів. І у тій же самій Розумівці є складова історії Холодного Яру – це Розумівський ліс або ще його називають ліс Раєвського. Тут відбувся відомий бій отамана Чорного Ворона – Миколи Скляра. На даний момент єдина відома в Україні могила Чорного Ворона (а їх було декілька цих Чорних Воронів – тут адресую до Романа Коваля «Чорний Ворон 5 біографій»), знаходиться саме тут», – розповів Митрофаненко.

Лише останні два роки відвідини могили Чорного Ворона включено до програми фестивалю Холодного Яру. Раніше проїздили повз, наче її там і немає. Натомість заїжджали до усипальниці Раєвських, яка знаходиться в тій же Розумівці (Олександрівський район). Микола Раєвський був генералом російської армії у війні з Наполеоном. Розумівку (раніше – Еразмівка) разом з навколишніми селами Микола Раєвський отримав у спадок у 1805 році (до родини Раєвських території належали князю Потьомкіну).

Як розповів Юрій Станіславович, серед відомих діячів Холодноярської республіки було чимало особистостей, які народилися на території сучасної Кіровоградщини – Герасим Нестеренко (Кіровоградський район, вчителював у с. Обознівка), Пилип Хмара (с. Цвітна), Кость Пестушко-Блакитний (Ганівка, Петрівський район), Ларіон Загородній (Новомиргород), Денис Гупало, Мефодій Голик-Залізняк, отаман Кваша (Аджамка), Андрій Гулий-Гуленко (Новоархангельськ).

«Це частинка нашої історії. Слава богу, що вже у місті Кропивницькому є вулиця Холодноярська. Дуже символічно, що веде вона до Холодного Яру – проїжджаємо Лісопаркову і там, де починається Лелеківка, знаходиться вулиця Холодноярська», – наголосив історик.

Найвідоміший біограф Холодного Яру та Кіровоградщина

Життя Юрія Горліс-Горського (старшина Армії УНР, автор книги спогадів-документального роману «Холодний Яр»), який вважається одним з найвідоміших «біографів» Холодного Яру, також пов’язане з Кіровоградщиною.

«Якби Юрій Горліс-Горський не втік з Єлисаветградської в’язниці, то хто знає, чи дізналися б ми взагалі про історію повстанців Холодного Яру», – розповідає Митрофаненко.

Як говорить Юрій Митрофаненко, незважаючи на те, що Горліс-Горський був не першим, хто написав про Холодноярську республіку, його роман про боротьбу 1917-1920 років є одним з найвідоміших.

«Першим, хто написав про події 1917-1920 років, вважається комуніст і чекіст Борис Козельський. Книга його називалася «Петлюрівське повстанство: шлях зрадництва та авантюр». Ну, так пише він, але він чекіст – він не міг інакше написати. Але про Холодний Яр автор розповідає з великою повагою. Ця книга видається у 1927 році у Харкові, – розповідає кандидат історичних наук. – Стосовно Юрія Горліс-Горського, то його роман вважається одним із найвідоміших. З нього, власне, і почалося глибоке дослідження Холодноярської республіки. Щодо Горліс-Горського і його зв’язку з Єлисаветградом (тепер – Кропивницький), то побував він тут, як мінімум, на 4 локаціях: один підвал, другий, одиночний корпус єлисаветинської в’язниці, а потім він, коли тікав, заховався у якійсь клуні. Але це за версією Горліса-Горського, який стверджує, що втік з Єлисаветградської в’язниці.

Харківський історик Сергій Лунін, який вивчав московські архіви, наполягає на іншій версії втечі. У московському архіві він знайшов справу Юрія Горліса-Горського, у якій написано, що Сємєнцов (саме з такими документами було заарештовано Горліса-Горського – ред.) втік зі станції Єлисаветград 2 липня 1919 року разом з п’ятьма іншими полоненими, ім’я яких не згадано у документі.

У документі пишеться, що 2 липня о 6-ій ранку Сємєнцов попросився вийти до вітру та майнув під ешелон. Вивідний на Долинській не зміг його наздогнати, а поза межами станції ще й двічі вистрілив у втікача, але не влучив. Не мали успіху й подальші пошуки. У справі 1923 року є запис, що Сємєнцов проходить за книгою розшуку №307731. Сємєнцова оголосили поза законом, ну а в той час Юрій Горліс-Горський вже був на території Холодного Яру.

Кому вірити про те, як Юрій Горліс-Горський втік – мабуть, залишиться таємницею», – завершує Митрофаненко.

Кіровоградщина та збереження історії Холодного Яру

Не лише минуле Холодного Яру тісно пов’язане з Кіровоградщиною, а й сучасність. 20 серпня група активістів з Кропивницького організовує поїздку до могили Чорного, щоб облагородити територію – покосити навколо траву, відновити колодязь, прибрати, посадити квіти та калину. Благодійний фонд Станіслава Березкіна «Добротвір» уже виділив кошти на встановлення пам’ятника отаману Холодноярської республіки Василю Скляру. Зараз над його створенням працює відомий скульптор Віктор Френчко.

«Пам’ятний знак планують встановити у жовтні 2016 року або у квітні наступного – на річницю вшанування Холодного Яру. Ми не хочемо підганяти скульптора. Треба, щоб пам’ятник зробили якісно і з душею», – говорить під кінець Митрофаненко.

Залишити коментар:

коментар