#‎Моє_село‬: Гулевичі на Кіровоградщині існує завдяки одній зареєстрованій людині

Умовне фото

Доки є у селі людський дух, доти не стерте воно з лиця землі. Так як Гулевичі,  крихітне село в Олексанрійському районі,  яке до сих пір офіційно тримаються виключно на одній людині. І це при тому, що фактично вже стало історією, адже жодного жителя і жодної вцілілої хати там – немає. Одні мешканці виїхали, інші – повмирали. Оселі порозвалювалися, позаростали чагарниками. Глянеш на всю ту місцину і бачиш: нічого окрім вцілілої центральної дороги – немає. Проте безлюдне село ще й досі не зняте з адміністративно-територіального обліку та значиться на мапі України. Суцільний життєвий парадокс.

А справа вся у тім, що за конкретною адресою на центральній сільській вулиці ще й досі зареєстрований один з його колишніх мешканців. Щоправда, від помешкання, де фігурує прописаний, лишився тільки фундамент. Хати фактично немає. Але є реєстрація. І це  – факт   беззаперечний. При тому, що власник зруйнованого житла в Гулевичах не проживає, бо десять років тому придбав собі нове у сусідній Куколівці. Але через плутанину в документах на придбану оселю, зареєструватися в ній не може. Відповідно й виписатися з Гулевичів теж. Таким чином, запустілий населений пункт ще довго не зникатиме з мапи України…

До всього ж, за статистикою наприкінці 90-х в Гулевичах ще було тринадцять обжитих садиб та до двадцяти корінних жителів. З роками, хати пустіли, і без власників розкрадалися та руйнувалися, зникаючи з лиця землі. Так, непомітно, єдиною окрасою малого села ставали неосяжні степові простори й безмежні лани. Але і їх списувати до історичного архіву ще зарано, бо лише вони тепер – цілий населений пункт.

‪#‎Моє_село‬: Перша електронна шукає затишні місцини Кіровоградщини

Маленьке село на Кіровоградщині, де поміж десятка (або і більше) хаток продовжує вирувати життя. Хтось працює на місцевих землях збираючи комбайном урожай, а хтось їде п’ять-сім-двадцять кілометрів по грунтовці, аби заробити на життя. Села, які не завжди позначені навіть на найдетальніших картах гугла теж живуть і варті уваги.

Перша електронна розповідає про такі місцини на Кіровограда, де незважаючи на клеймо “селовимирає”, живуть люди, народжують дітей, ведуть господарство…

Якщо ви хочете прочитати про ваше село на сторінках Першої електронної, пишіть або телефонуйте до редакції. Розкажіть нам, чому ви пишаєтесь своїм селом та чим воно особливе з-поміж інших, які легенди малюють історію вашої малої батьківщини. Ваші історії будуть на сайті та в соцмережах під хештегом ‪#‎Моє_село‬ .

Червоновершка Компаніївського району, наприклад, має скарбницю легенд навколо своєї школи, яка побудована на яйцях. Село Ганнинське Кіровоградського району є тихою пристанню для своїх мешканців. Маленька Ялинівка Олександрійського району живе і вирує без роботи, магазинів та школи.

Контакти редакції:

Пошта: persha.kr@gmail.com

Скайп: persha.kir

Телефон: (067) 520 10 70, (050) 245 89 53

Поширити:

Залишити коментар:

коментар