Дослідити тему нічного транспорту в Кіровограді спонукав лист нашої читачки кіровоградки Ольги Ткаченко. «Щоразу, як я повертаюся з відрядження в нічний час, задумуюсь над тим, чому в нашому місті й досі немає хоча б тролейбуса, який, проїжджаючи через центр міста, зв’язував залізничний і автовокзал у нічну пору доби. Не всі мають змогу замовити таксі, чому влада не потурбується про це?» – написала нам пані Ольга.
Тема впровадження в Кіровограді нічного транспорту не нова. І п’ять років тому, і сьогодні вона залишається актуальною, адже далі розмов місцева влада разом із перевізниками не рушила.
Нічний транспорт успішно працює у багатьох українських містах. Маршрути продумані так, щоб одночасно охоплювати і віддалені райони, і розважальні центри, і авто- та залізничні вокзали. Пасажири готові до більшого інтервалу курсування і вищої ціни за квиток.
Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» дослідили нічний транспорт в українських містах – Вінниці, Рівному, Хмельницькому, Львові. Зокрема у Вінниці щогодини їздить нічна маршрутка з вартістю проїзду 4 грн (денна ціна – 3-3,5 грн), у Рівному приблизно кожних сорок хвилин їздить нічний тролейбус №3 за півтори гривні, а у Хмельницькому − три нічних тролейбуси практично охоплюють все місто. У Львові ж уночі курсують містом маршрутки, проїзд у яких коштує 8 гривень.
Разом із тим не дуже вдалим виявився досвід впровадження нічних маршрутів у Тернополі, де в грудні 2015-го запустили два нічні тролейбуси в тестовому режимі, а вже в січні 2016-го на офіційному сайті КП «Тернопільелектротранс» повідомили, що їх зняли з маршруту, оскільки вони збиткові.
Саме збитковість нічних маршрутів є головною причиною того, що кіровоградські перевізники не поспішають запроваджувати такий сервіс для містян. Зокрема, заступник директора ПП «Олікс» (підприємство обслуговує такі популярні в Кіровограді маршрути як №3, 33, 108, 27, 44) Павло Дігтяренко вважає впровадження в обласному центрі нічних маршрутів безперспективним. Причина – в низькому рівні пасажиропотоку. Запитуємо у пана Павла про те, що хвилює нашу читачку, – чи можна сподіватися, що «Олікс» запустить у Кіровограді бодай один нічний маршрут, що з’єднуватиме залізничний вокзал і автостанції №1 та №2.
− Однозначно, ні. Якщо ще п’ять років тому кіровоградський залізничний вокзал приймав велику кількість потягів та електричок, то сьогодні кількість залізничного транспорту, який прибуває на вокзал уночі, зменшилася орієнтовно вдвічі. Додайте до цього факту економічну кризу, зменшення достатку… Люди просто стали менше їздити, а отже – користуватися транспортом як громадським, так й іншими видами. А щодо автовокзалів, то вночі маємо 4-5 відправлень автобусів, це також не дасть сталого пасажиропотоку. Не таке у нас велике місто… Років 8-9 тому ми б ще могли задуматися над нічною маршруткою, але сьогодні і, боюся, найближчі п’ять років це неможливо, − вважає Павло Діхтяренко.
Небажання експериментувати з нічними маршрутами підтвердили й інші перевізники. Основна причина – нерентабельність та збитковість.
Над запровадженням нічного громадського транспорту не перший рік працюють в управлінні розвитку транспорту та зв’язку Кіровоградської міської ради. Минулого року цю тему вкотре вивчили і, отримавши відмову від усіх кіровоградських перевізників, включно з “Єлисаветградською транспортною компанією”, чиї тролейбуси курсують містом, зробили висновок, що без компенсації різниці у витратах для транспортної компанії жодне підприємство не візьметься за організацію нічних перевезень.
– Зрозуміло, що перевізникам немає сенсу утримувати збиткові маршрути, але не все впирається у вигоду для надавача транспортних послуг. Існує соціальна складова, про яку не можна забувати. Якщо місцева влада виділить дотацію перевізникам, нічні перевезення у Кіровограді можуть стати реальністю, − упевнений колишній заступник кіровоградського міського голови Сергій Васильченко, який два роки тому разом із транспортними підприємствами вивчав тему нічних перевезень у Кіровограді.
У міськраді розповіли про ще один нюанс, який не можна не брати до уваги – це безпека водіїв, яким доведеться працювати з готівкою в нічний час. Поки в місті не буде запроваджено систему безготівкової оплати за проїзд, а поліція не буде готова гарантувати безпеку водіям, працювати на нічних маршрутах буде справді небезпечно.
Світовий досвід у допомогу
Наприклад, у столиці Кореї, Сеулі, де проживає орієнтовно десять мільйонів мешканців, налагоджена ефективна мережа нічного транспорту. Вдень у місті працює 7,5 тисячі автобусів, і експерти з питань транспорту були переконані, що для забезпечення 50% мешканців нічними маршрутами необхідно залучити 350 автобусів. Однак це було досить дорого. Дослідження, проведене на базі нічної активності мобільних телефонів, показало точки концентрації людей в нічний час, яким знадобиться дістатися додому. Нічна маршрутна мережа була підлаштована під отримані дані дослідження, відтак корейці запустили лише 50 автобусів, які покрили потреби 42% населення у нічному проїзді.
Європейські густонаселені міста теж мають власні схеми роботи нічного транспорту. У Вроцлаві щогодини або щопівгодини курсує 13 нічних маршрутів із великою протяжністю, аби охопити фактично всю територію міста.
У Варшаві вночі працює понад 40 автобусних маршрутів. Усі вони відправляються о пів на першу ночі щогодини від зупинки біля вокзалу «Варшава Центральна». Номери маршрутів починаються на букву «N». Ціни на квитки – аналогічні денним.
Подібним шляхом може піти й Київ, де нещодавно петицію про впровадження нічного транспорту Київська міська рада визнала як своєчасну та необхідну ініціативу. У рамках пілотного проекту щодо запровадження нічних маршрутів громадського транспорту у другому кварталі нинішнього року у столиці планують відкрити перші чотири нічні маршрути.
Нічний транспорт у Кіровограді буде збитковим навіть попри те, що тариф на нічні перевезення буде вищим за денний – про це говорять і представники перевізників, і чиновники. Але не варто забувати, що суть громадського транспорту – не в заробітках транспортної компанії, а в задоволенні потреб населення. Крім того, якісне транспортне сполучення з найважливішими об’єктами стимулює розвиток усієї інфраструктури, робить привабливішим місто для інвесторів та нових жителів.
Що, крім листів до газети та надії на чиновників, можуть зробити кіровоградці, які вважають за необхідне введення нічних маршрутів? Найперше – піти шляхом киян і створити петицію, яку в разі підтримки громадою буде зобов’язана взяти до розгляду міська влада. У будь-якому разі якщо представники владних кабінетів не користуються вночі маршрутками, про потребу населення в такому сервісі їм треба нагадувати, поки цей сервіс не з’явиться на вулицях.
Сподіватимемося, що нічні маршрути в Кіровограді стануть реальністю.
Інна Тільнова, Нова газета