Майже два місяці тому Перша електронна газета повідала своїм читачам історію 34-річного інваліда I-ї групи Ігоря Антоненка з Олександрії, якого з родиною виселяють з будинку через старі борги непутящого батька. Аби розв’язати існуючу проблему Ігор фактично одразу почав оскаржувати це рішення в суді. Тому коли в справі з’явилися нові деталі, ми вирішили продовжити цю історію, про перебіг якої обіцяли поінформувати наших читачів.
Читайте також: На Кіровоградщині інваліда викидають на вулицю через непутящого батька
Нагадаємо, що майже 10 років тому батько Ігоря залишив свою родину і пішов до співмешканки. Рік потому він скоїв ДТП, у результаті якого загинула людина, за що родині потрібно було сплатити шкоду у розмірі 38 тис. грн. Але оскільки такої суми у підсудного не виявилося, то виконавча служба наклала арешт на всю його власність – будинок та автомобіль. Тож приміщення, у якому нині проживає інвалід-візочник Ігор і його матір, було виставлене на електронні торги.
Певний період часу будинок взагалі не продавався, оскільки Ігор звертався до суду та прокуратури. І тому на кілька років все стихло. А не так давно до помешкання візочника прийшли працівники виконавчої служби з Андрієм Хохленком, директором ТОВ ДХ «Олександрія» та повідомили, що нарешті будинок «знайшов» свого нового власника. І сталося це тому, що помешкання було виставлене на торги через СЕТАМ (так звану систему електронних торгів арештованого майна Міністерства юстиції України, яка закуповує рухоме й нерухоме майно). А придбала його сестра Хохленка – Валентина Гозбенко. Та, як мовиться, ще й у додачу – з людьми. Тому інваліду та його матері запропонували виїхати з власного будинку. Але йти їм нікуди, і фактично вони залишилися на вулиці та сподіваються лише на гуманність суду, який і має розставити і всі крапки над “і”.
Втім, перше його засідання, як стало відомо нашому кореспонденту, було перенесене, оскільки не всі учасники даної справи з’явилися на її розгляд. Вдруге, а це було кілька днів тому, суд таки відбувся та прийняв рішення відмовити візочнику у позові. А це означає, що торги нерухомого майна, як каже судовий орган, відбулися цілком законно і тепер будинок має нових господарів. Проте наш герой ще може подати на апеляцію та оскаржити це рішення.
«Так, власне, і буде, – коментуючи проблему, говорить Ігор. – Папери на оскарження даного рішення вже готові, тож відтак за справу візьметься інша судова інстанція – а саме апеляційний суд».
Тож поки суд та діло, родина Антоненків ще мешкатиме у своєму будинку. Інша річ, чи залишиться вона в ньому по завершенню судового процесу? Втім, робити зараз якісь поспішні висновки, на думку самого Ігоря, ще зарано. Хоча й перспектива – нерадісна, адже поки що Феміда не на боці інваліда-візочника, й про його законні права всі призабули.