Як би не нарекли Кіровоград, він і далі буде залишатися політичним центром нашого степового краю, куди найчастіше приїжджатимуть київські політики. Так, як вони роблять це і зараз.
Після невеликого затишшя в Кіровоград потягнулися відомі політики. Можливо, для того, щоб заздалегідь «застовпити» місце на електоральному полі, оскільки не виключено, що зовсім скоро нам доведеться обирати новий склад Верховної Ради. Адже як не крути, а привила гри, при яких стають можливими наші негаразди, створює саме Верховна Рада На початку березня Кіровоград по черзі відвідали народний депутат України Сергій Лещенко та колишній Міністр оборони України Анатолій Гриценко. Політики різного масштабу, поглядів і компетенції, але об’єднує їх негативне ставлення до діючої української влади і бажання покласти на лопатки українську корупцію.
Найцікавіше те, що для частини українського політикуму, саме участь в антикорупційному русі може стати «фішкою», за допомогою якої вони розраховують здобути прихильність електорату і конвертувати її в депутатський мандат відповідного рівня. В усякому разі, про це досить відверто заявив у Кіровограді, відомий своїми антикорупційними викриттями у Верховній раді Сергій Лещенко, коли закликав активніше боротися з корупцією на місцях: «Ті, хто бореться з корупцією, будуть успішними політиками».
Схоже, що він лише озвучив те, про що давно знають наші місцеві політики – щоб потрапити у владу, потрібно з чимось боротися. Якщо повернутися в не такі далекі часи, можемо помітити, що і дійсно, активна участь в гучних суспільно-політичних процесах допомогла багатьом політикам потрапити на владний Олімп. У Верховній Раді, як і у органах місцевого самоврядування, у нас достатньо учасників Майдану і АТО, і це зрозуміло. Але давайте згадаємо акції «люстраторів» різного рівня з наданням люстраційного транспорту у вигляді сміттєвих контейнерів – акції були гучними, але результати – нульовими. Це дозволяє зробити припущення, що люстрацію використали лише як засіб для досягнення політичної мети. До речі, зараз про люстрацію вже і не згадують…
Тепер на черзі нова «фішка» – боротьба з корупцією. Лише в Кіровограді офіційно зареєстровано ледь не десяток громадських організацій по боротьбі з корупцією – є організації по боротьбі з корупцією в органах влади, в правоохоронних та інших органах, в суді та багато інших. При цьому у них вже з’явилися шикарні офіси, персонал, керівники і активісти, власні інформаційні ресурси. До речі, С. Лещенко приїхав у Кіровоград теж не просто так – він фактично брав участь в презентації ще однієї громадської організації по боротьбі з корупцією, на цей раз – «Центрально – українського антикорупційного офісу», який буде здійснювати «громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, судами і т. д». Залишається створити антикорупційне бюро для контролю за …діяльністю громадських організацій! На перший погляд це схоже на злий жарт, але лише на перший погляд, оскільки навіть справа політичної партії «Укроп» змушує задуматися над прозорістю фінансування діяльності самих громадських та політичних організацій. Навіть, якщо вони мають такі промовисті назви на зразок «Чесно» чи «Прозоро». Те, що в діяльності громадських організацій і політичних партій не все так чесно і прозоро, фактично підтвердив на своїй прес-конференції в Кіровограді і сам А. Гриценко. На репліку про малопомітну діяльність обласної організації «Громадянської позиції», лідер Всеукраїнської організації пояснив, що проблеми з колишнім керівництвом обласної організації виникли на фінансовому грунті, тобто хтось з керівництва «Громадянської позиції» зайняв позицію, яку в колах, наближених до криміналу, прийнято називати «крисятництвом», іншими словами, привласненням спільних грошей.
Будемо вважати це прикрим непорозумінням, але чому ж громадськість дізналася про нього випадково? Адже не виключено, що й інші громадські організації, в тому числі і борці з корупцією, можуть використовувати кошти невідомого походження абсолютно безконтрольно, що вони успішно і роблять. При цьому, вони будуть лише нарощувати показові зусилля по боротьбі з корупцією на всіх рівнях, щоб не лише відпрацювати гроші невідомого походження, але і отримати результат у вигляді депутатського мандату чи чиновницького крісла. Окрім того, така громадськість не проти отримати і диктаторські повноваження на фронті антикорупційної боротьби. Один з кіровоградських активістів запропонував С. Лещенку розглянути можливість введення «народного контролю з застосуванням громадянського чи цивільного арешту підозрюваного в корупції». Уявляєте, ситуацію, коли активісти запроторять вас в якийсь підвал, лише тому, що їм здалося, що ви корупціонер? Скажете, не може бути, але ж за таким принципом діяли і люстратори…
Отже, потрібно готуватися до нових гучних викриттів, які врешті-решт, ні до чого хорошого, в плані боротьби з корупцією, не призведуть. Як і люстрація.
Сергій Полулях.