У середині січня одне із поважних профільних видань повідомило: близько 60% сходів озимої пшениці в Кіровоградській області перебувають у незадовільному стані. Зважаючи на те, що ця проблема надто актуальна для аграрної Кіровоградщини, «Нова газета» вирішила перевірити, чи насправді все так погано. Тим паче, що погода у січні не раз давала привід задуматися над питанням «Чи будемо цього року із хлібом?».
Нашому інтересу до стану посівів озимих у Департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації були, здається, відверто здивовані. Але інформацію люб’язно надали.
Тож, за його даними, за результатами останніх спостережень сходи озимих зернових культур отримані на площі 322 тис. га, або 93% до посіяного, озимого ріпаку – на 30 тис. га (86%). У доброму та задовільному стані озимі зернові перебувають на 169,2 тис. га (53% площ), озимий ріпак – на 17,3 тис. га (58% площ).
У другій декаді січня посіви зимуючих культур знаходилися в стані зимового спокою. Небезпечних явищ для перезимівлі рослин не відзначалося.
На кінець декади зимуючі культури були вже захищені сніговим покривом від дії низьких температур, висота снігу станом на 20 січня на полях області становила від 23-31 см, в крайніх західних районах – 10 см.
У період найбільш інтенсивного похолодання, 1-4 січня, коли при короткотерміновому зниженні температури повітря до 21-25° морозу мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення озимих культур знижувалась до 5-9° морозу, при цьому висота снігового покриву не перевищила 2-5 см. Проте і така температура ґрунту була вищою за критичну температуру вимерзання для зимуючих культур.
Те, що рослини живі, підтверджується результатами відрощування монолітів з озимими культурами, взятих науковцями Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН із полів 12 січня. За період перезимівлі, що вже минув, загибелі та пошкоджень рослин озимої пшениці не зафіксовано. Рослини незалежно від строків сівби у всіх пробах відросли, життєздатність становить 100%. Життєздатність озимого ячменю менша – спостерігається відмирання 5-10% рослин, особливо за пізніх строків сівби.
Очевидно, що на стан озимих може вплинути погода у лютому-березні. Скажімо, різке похолодання на фоні нинішньої відлиги може призвести до обледеніння полів. Тож прогнозом на найближчий місяць ми поцікавилися в Кіровоградському обласному центрі з гідрометеорології.
– Прогнозів на такий тривалий час немає, – каже начальник відділу гідрометеорологічного забезпечення центру Валентина Лазарєва. – У найближчі десять діб (розмова відбулася 29 січня) буде тепла погода, лише одна ніч буде морозною – до семи градусів морозу. Всі денні температури – плюсові. Аж до сьомого лютого, після якого ми очікуємо зниження до 3-9°С нижче нуля вночі і вдень – 0-5° морозу. Це не такі критичні показники для озимих. Так, утворення льодової кірки – небезпечне явище, але поки ми його не фіксуємо, як бачите. А ось пам’ятаєте, був період, коли температура різко знизилася – були сильні морози, а снігу на полях не було. От тоді, ми думаємо, озимі могли пошкодитися. Більше даних про їхній стан ми знатимемо, коли будуть результати відрощування (спеціальний метод перевірки – Ред.). Ми взяли їх 25 січня, а результати аналізу будуть відомі приблизно через два тижні після цього.
Про свої озимі розповів нашому виданню фермер із села Диминого Новоукраїнського району Віталій Рудий:
– Їхній стан можна оцінити як задовільний, – вважає він. – Хоча робити прогнози на врожай ще занадто рано. Стан можна оцінити, як правило, ближче до весни. Адже ще може настати відлига, різко потепліти, як зараз, ґрунт може відтанути, а потім, якщо різко вдарить мороз, – стан озимих різко погіршиться. Тому що у такому разі піднімається верхній шар ґрунту, тріскається – і рветься коренева система посівів.
Із викладеного вище зробимо висновок, що поки що нинішні погодні умови не становлять загрози озимим. І варто згадати, що дуже негативно на них вплинула посушлива осінь – у непросту зиму увійшли слабкі сходи пшениці, ячменю та ріпаку. Тому вже зараз експерти зазначають, що, навіть якщо поля не покриє крижана кірка, певної кількості мільйонів тонн зернових влітку Україна таки не дорахує. Тож просімо небесну канцелярію не наслати на країну хоча б сильні морози.
Довідково. На початку минулого листопада Міністерство аграрної політики повідомило, що недосів озимих культур складає 1,4 млн га від плану, сходи становлять приблизно 40%. На пересівання іншими культурами знадобиться
10-11 млрд грн. А недобір пшениці на наступний рік може скласти 10 млн тонн.
Торік аграріям України вдалося зібрати 36,7 млн тонн ранніх зернових і, таким чином, перевершити показники 2014 року майже на 2 млн тонн.
Ігор Крушеницький, Нова газета