Повернемося на 40 років тому, у 1975 рік, коли “Зірка”, багато в чому несподівано для всіх фахівців футболу та вболівальників, завоювала свій третій Кубок України.
Похід за третім трофеєм (до цього «Зірка» володіла Кубком України (УРСР) в 1953 і 1973 роках) в історії команди почався 40 років тому, 10 червня 1975 р., в Кіровограді, більш ніж переконливою перемогою над Жданівським «Локомотивом» (нині – маріупольським «Іллічівцем») – 4: 0. Голи в «Зірці» забивали Олександр Алексєєв (двічі), Олексій Кацман і Михайло Порошин. Матч-відповідь 1/16 фіналу, 25 червня, перетворився на порожню формальність, проте кіровоградці провели його зібрано і впевнено, не дозволивши господарям поля себе переграти – 2:2 (Сергій Вибіванцев, Андрій Карпюк). Цікаво, що в чемпіонаті СРСР 1975 (2-га ліга, 6-та зона) «Зірка» фінішувала на досить високому 5-му місці, тоді як «Локомотив» був лише 16-м з 17-ти команд. І все ж, в чемпіонаті суперники поділили очки порівну – 1:0 і 0:1.
В 1/8 фіналу «Зірку» також чекала зустріч з одним із аутсайдерів 6-ї зони (і знову в чемпіонаті очки порівну – 3:0, 0:1) – «Авангардом» з Рівного. 9-го липня в гостях кіровоградці «повісили на свої ворота надійний замок» – 0:0. Зате вдома, 24-го липня, Микола Журавльов та Олексій Кацман забили «Авангарду» два м’ячі – 2: 0.
Чим ближче до фіналу, тим ставало складніше. Вже в поєдинках 1/4 фіналу Кубка УРСР нашій команді належало змагатися з представником першої союзної ліги, запорізьким «Металургом» (13 місце серед 20 команд у першості СРСР). 11-го серпня у Кіровограді підопічні Володимира Тимофійовича Фоміна поступилися «Зірці» з мінімальною різницею м’ячів – 2:3 (у нас забивали Олександр Алексєєв, Андрій Карпюк та Олексій Кацман). У матчі-відповіді, 22-го серпня у Запоріжжі, на табло знову були вже знайомі цифри – 3:2. І знову перемогу святкували молодші за рангом, тобто кіровоградці. Чи то запорожці недооцінили суперника, чи то розраховували перемогти «малою кров’ю» і з мінімальним рахунком (адже на виїзді вони двічі вразили ворота «Зірки»), але факт залишається фактом. Істина, як завжди, десь посередині, однак автор схиляється до думки, що вся справа в силі підопічних Олексія Івановича Расторгуєва. Переконують у цьому і наступні перемоги нашої команди виключно над представниками першої ліги.
12 вересня 1975 р. в Івано-Франківську «Зірка» знову стала автором сенсації, перемігши місцевий «Спартак» (12 місце в першій лізі) з рахунком 1:0 (Юрій Касьонкін). Півфінальний матч в Кіровограді тринадцятого жовтня був вирішальним, а ціна перемоги – вихід у фінал Кубка України. Старший тренер прикарпатців Вадим Олександрович Кириченко, у минулому найдосвідченіший захисник «Алгі» Фрунзе (Бішкек), зробив все для того, щоб його команда не пропустила, але і забити гості не зуміли. У підсумку нічия – 0:0. Таким чином, підопічні Олексія Расторгуєва забезпечили собі участь у вирішальних матчах за почесний трофей, де належало помірятися силами з дуже сильним суперником – сімферопольською «Таврією».
У 1973 році кримчани стали переможцями першості УРСР (2 ліга, 1 зона), в 1974 році виграли Кубок України, а в 1975 році виступали в першій союзній лізі (і зайняли в підсумку 7 місце серед 20 команд). Суперник «Зірки» в табелі про ранги стояв набагато вище кіровоградців, до того ж мріяв повторити свій торішній кубковий успіх. Та й склад у «Таврії» в 1975 році був просто приголомшливим.
Перший поєдинок відбувся 4-го листопада 1975 року в Кіровограді і приніс впевнену, хоча й важку перемогу «Зірки» з рахунком – 2:0. Відзначилися Микола Журавльов (6 хвилина) і Олександр Снітько (12 хвилина). Вже через чотири дні, 9-го листопада, вболівальники Сімферополя стали свідками справжнього футбольного трилера. Футболісти «Таврії» досить швидко зрівняли рахунок за сумою двох матчів, забивши два м’ячі (Валентин Прилепський, Андрій Черемісін). Потім кримчани не реалізували пенальті – у ворота не влучив Юрій Аджем. А ось кіровоградці свій шанс не впустили. Олександр Мороз забиває м’яч на чужому полі, який і стає переможним. До речі, поразка (але переможна!) в Сімферополі (1: 2) була єдиною в 10 матчах, проведених «Зіркою» в розіграші Кубка України 1975 р. (6 перемог, 3 нічиї, різниця м’ячів 18-8 = + 10). Дуже пристойний результат для представника другої ліги. Як згадує кращий бомбардир нашої команди в кубкових баталіях 1975 р. Олексій Кацман – 4 м’ячі (та й у чемпіонаті того року він став кращим голеадором «Зірки» – 9 м’ячів), Кубок України їм вручав Віктор Максимович Банников, майбутній президент Федерації футболу України (1991 -1996 рр.).
на фото: переможний склад 1975-го
Склади команд у вирішальному поєдинку у Сімферополі:
«Таврія»: Лисенчук Геннадій, Жилін Олег, Туховський Володимир, Король Євген, Лущенко Володимир, Муха Олександр (Коробочка Анатолій), Аджем Юрій, Климов Микола (Лобанов Костянтин), Орлов Віктор, Черемісін Андрій (Сугак Віктор), Прилепський Валентин. Старший тренер – Сергій Йосипович Шапошников.
«Зірка»: Музичук Валерій (Іонов Олексій), Хропов Володимир, Смиченко Олександр, Порошин Михайло, Хропов Анатолій, Вибіванцев Сергій, Журавльов Микола (Латиш Микола), Мороз Олександр, Касьонкін Юрій, Кацман Олексій, Снітько Олександр. Старший тренер – Олексій Іванович Расторгуєв. Згадаймо також Олександра Алексєєва, Андрія Карпюка, Олександра Іщенка, Миколи Головка, Віктора Стеценка, які не брали участі у вирішальному сімферопольському матчі, але внесли свій вагомий внесок у кубковий успіх команди. Як і начальник команди Юрій Іванович Махно, тренер Юрій Іванович Горожанкін, адміністратор Юхим Олександрович Спрікут.
За матеріалами офіційного сайту ФК “Зірка”