Традиційна звітна конференція проходження архівно-музейної практики студентів факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка цього разу була особливою. Молоді люди, викладачі, гості конференції згадували свого вчителя, колегу, товариша, кандидата історичних наук, автора десятків книг і сотень публікацій Сергія Шевченка, який дуже рано пішов із життя.
Саме він започаткував традицію проведення звітних студентських конференцій (цього року вона вперше відбувається без нього) у стінах обласного художнього музею. Фактично став другом цього мистецького закладу, про що тепло й душевно згадували його співробітники – Леся Дмитрієва, Ольга Осипова, Анатолій Кімнатний.
Сергій Шевченко був одним з небагатьох науковців нашого міста, який досліджував історію краю, постійно працював в архівах (свого часу він очолював обласний державний архів), скрупульозно збирав, аналізував і відкривав місцевій спільноті факти життя попередніх поколінь. Доцент Оксана Бабак слушно зауважила, що він старанно розчищав джерела нашої пам’яті, бо добре знав, що тільки тоді, коли вони будуть чисті й цілющі, ріка нинішнього життя буде повноводною і самодостатньою. Накопичуючи наукові знання, він загострював скальпель своєї аналітики, щоб розтинати ним факти сьогодення і показувати людям, як уникати помилок минулого і будувати своє життя на неперехідних цінностях. Зокрема це стосується імперського спадку, який вразив багатьох істориків і досі відгукується руйнівними метастазами «руського міра».
Сергій Шевченко не встиг захистити докторську дисертацію і стати професором, але він задовго до цього здобув таку повагу та авторитет серед студентів, викладачів, всієї інтелектуальної спільноти краю, що його можна назвати народним професором. Очевидно, це найбільша міра самореалізації науковця – зуміти віддавати свої знання людям, допомагати суспільству ставати кращим. Сергій Шевченко досяг своєрідного інтелектуального лідерства у своїй сфері та став прикладом для молоді. Декан факультету Лариса Філоретова розповіла про молодіжний конкурс на знання рідного краю, який проводили обласна бібліотека для юнацтва разом із Сергієм Шевченком. Вона пообіцяла, що факультет виступить з ініціативою про заснування премії для молодих науковців його імені.
А те, що студентська молодь шанує і пам’ятає свого викладача, який ще встиг завершити з ними минулий навчальний рік, але уже не зміг розпочати новий, свідчив імпровізований фільм «Наш факультет пам’ятає, любить і поважає». Виявилось, на його рідній кафедрі уже є послідовники Сергія Івановича: викладач Олександр Ковальков якраз говорив про те, що інтерес до історії краю він перейняв саме від Шевченка.
Студенти розповідали про свою практику, про досвід і враження набуті в обласному краєзнавчому, Маловисківському, Олександрівському, Добровеличківському районних краєзнавчих музеях, в обласному архіві. Хочеться вірити, що у майбутній їхній діяльності їм не раз в пригоді стануть книги Сергія Шевченка, а добра пам’ять про його українську душу та шляхетну вдачу не дадуть схибити у найважливішому.
Світлана Орел для Першої електронної газети