Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей активно проводить діяльність у трьох ключових напрямках: науково-просвітницькому, науково-методичному та науково-дослідному. Для впровадження останнього напрямку у структурі музею створили окремий відділ – Регіональний центр наукових історико-краєзнавчих досліджень, який очолює Центр Дарина Третяк – редакторка більшості музейних видань.
Про роботу Центру наукових досліджень, проєкти та видання, створені зусиллями працівників різних філій і відділів обласного краєзнавчого музею, Першій електронній газеті розповів директор закладу Борис Шевченко.
За його словами, музей працює як на короткочасними, так і довготривалими науково-дослідницькими проєктами. Так, цього року вийшла вже п’ята книга у серії «Визвольна боротьба 1917–1991 роки», заснованої ще у жовтні 2022-го. І це, зокрема, є свідченням спільної системної роботи з Кіровоградською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України.
У науково-популярному виданні «Обличчя українського націоналістичного руху на Центральноукраїнських землях», авторами-упорядниками якого є Сергій Хмара і Артем Безшкуренко, читачів знайомлять з постатями, які у 40-х роках ХХ століття були учасниками, «обличчям» українського націоналістичного руху у Центральноукраїнському регіоні.
Ще однією важливою науковою працею, на думку Шевченка, стала книга ««Торгсин» на Зинов’ївщині: золото в обмін на життя» від відомого дослідника та краєзнавця Івана Петренка. Це перше повноцінне дослідження цієї майже невивченої теми.
У книзі розповідається про причини та механізми вилучення в жителів Зінов’ївщини коштовних металів і валюти через систему «торгсину» в обмін на харчі під час Голодомору. Основну джерельну базу становлять тематичні зібрання документів Державного архіву Кіровоградської області й Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
“Не можливо не згадати ще один важливий напрямок діяльності обласного краєзнавчого музею – вивчення, комплектування предметами і матеріалами та формування культури пам’яті про події сучасної російсько-української війни.
Так, у музеї постійно діє експозиція «Україна: полум’я війни. 2014-2025», яка регулярно поповнюється. Напрацьована концепція створення окремого повноцінного музею, присвяченого цим подіям, проводяться багато заходів, які мають на меті вшанувати подвиг українців у боротьбі з російським агресором” – розповів директор закладу.
Він наголосив, що надзвичайно відповідальною справою стала підготовка і видання у 2025 році, за ініціативи керівництва Кіровоградської обласної ради, науково-документального видання «Слава у вічності. Книга Пам’яті Захисників та Захисниць, полеглих за незалежність України в російсько-українській війні. Кіровоградська область. Том 1. 2014–2021 роки».
Окрім науково-популярної літератури, музей готує і видає краєзнавчо-туристичні видання. Так, серія, присвячена філіям музею, поповнилася перевиданням книги «Музейно-природний заповідник Тобілевичі», упорядником якої став власне Борис Шевченко.
Він відзначив, що завдяки підтримці обласної влади, чорно-білий варіант перетворився на кольорове видання у твердій обкладинці, та ще й з перекладом англійською мовою. Його презентація відбулася на 55-му фестивалі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».
“Театральна тема знайшла своє продовження у книзі «Марко Кропивницький та Іван Тобілевич у Бобринці», підготовленій нашою колегою та партнеркою Русланою Ісаковою, директоркою Бобринецького міського краєзнавчого музею імені Миколи Смоленчука.
Це видання розкриває історію знайомства та співпраці цих двох корифеїв українського професійного театру, їхнє життя та діяльність у Бобринці. Особливо цінною для туристів буде друга частина, яка з чудовими ілюстраціями розповідає про конкретні місця, пов’язані з корифеями” – каже Шевченко.
Безперечно, важливою подією став вихід краєзнавчо-туристичного видання «Музеї Центральної України» (автори-упорядники Лідія Кушнір та Борис Шевченко), яке було презентовано у серпні 2025 року на IV-му обласному форумі музейних працівників.
“Це чи не перше видання, що зібрало інформацію про майже всі музейні заклади області: короткі довідки, фотографії експозицій та найцінніших предметів. Спочатку вийшов чорно-білий варіант за підтримки обласної спілки музейних працівників, а потім – кольоровий, ще привабливіший для туристів, завдяки департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Це видання – чудовий путівник, який дозволяє всім охочим ознайомитися з музейною мережею нашого краю” – впевнений директор музею.
До 170-річчя від дня народження Володимира Ястребова, одного із фундаторів музейної справи у нашому регіоні, Павло Рибалко спільно з науковим консультантом Світланою Проскуровою підготував видання «Бессарабська писанка» (реконструкції писанок майстрині Ірини Михалевич).
А у рамках виставкового проєкту «Календар як дзеркало суспільних змін» – буклет «Годувальниця кропивницької родини із Завадівки» про події Голодомору.
Працівниці науково-дослідного відділу фондів Тамара Григор’єва, Зоя Грицайова, Олена Король, Наталія Чудінович, а також Ірина Єгорова продовжили роботу з популяризації відомої колекції Ільїна і підготували буклет «Особистість колекціонера Олександра Ільїна у плині часу».
“Ми також готуємо видання спільно з нашими партнерами, зокрема з Державним архівом Кіровоградської області. Цього року ми долучилися до підготовки збірника архівних документів «І раптом – ворог народу… (на основі розсекречених архівних фондів 1940–50-х років)».
До кінця року плануємо випустити у світ ще кілька видань. Зокрема, вийде черговий номер науково-методичного журналу «Музейний вісник Центральної України», присвячений церковній історії краю середини ХХ століття. Він, з-поміж іншого, міститиме унікальні фотографії церков 1950-х років. Також готуються видання про найбільшу в Україні колекцію скіфських статуй, яка зберігається в нашому музеї, а також про «Хутір Надія» і наших земляків, які брали участь у бою під Крутами” – поділився планами Борис Шевченко.
Підсумовуючи, він наголосив, що усі три напрямки роботи музею – науково-просвітницький, науково-методичний та науково-дослідний – взаємопов’язані та розвиваються паралельно, приносячи позитивні результати.
«У нас ще багато ідей і планів, над якими ми можемо працювати і втілювати завдяки підтримці і захисту Збройних Сил України.
Уся спільнота музейників Кіровоградщини приклоняється перед нашими воїнами-захисниками за можливість досліджувати і популяризувати культурну спадщину нашого краю, щоб зберегти її для нинішніх і прийдешніх поколінь», — наголошує Борис Шевченко.
Читайте більше щодо книг:
Залишити коментар: