Полковник третього полку СпП ССО зі своєю командою втілив спецоперацію, що стала символом братерства, честі й міжнародної солідарності: повернув з тилу ворога тіло загиблого воїна-добровольця Іноземного легіону.
У березні 2025 року на Куп’янському напрямку під час відсічі збройної агресії Росії загинув 20-річний доброволець з Литви Томас Валентеліс, який воював у складі Іноземного легіону Сухопутних військ ЗСУ. Тіло Томаса після останнього його бою залишалося в сірій зоні, у глибокому тилу ворога — приблизно за 10 км від лінії фронту, під контролем росіян, які облаштували довкола місця смерті воїна декілька бойових позицій.
Попередні спроби евакуації, що здійснювалися підрозділами Сухопутних військ, завершувалися невдало — ворог обстрілював кожну групу, було поранено трьох військовослужбовців ЗСУ.
Після того підрозділ Сил спеціальних операцій провів блискавичну та надскладну місію під кодовою назвою «Посланець», щоб повернути тіло полеглого побратима. Керував цією операцією — полковник ССО.
ЧОТИРИ ХВИЛИНИ
Після детальної розвідки та оцінки обстановки тактична група ССО розробила три варіанти евакуації.
Перші два — піші. Вони передбачали тривале проникнення в тил, маневрування в обхід ворожих позицій, з високими ризиками та обмеженою швидкістю руху.
Третій варіант — стрімкий ривок на всюдиходах типу «багі». Найризикованіший за формою, але найшвидший за часом. Саме його й обрали. Підрозділ діяв, як злагоджена бойова машина, де кожен виконував свою функцію — логістика, спостереження, розвідка, прикриття, медична евакуація, підхід і транспортування.
Упродовж тижня воїни тренувалися на місцевості, схожій до зони операції. Було враховано максимум факторів: погодні умови, вогневе прикриття, роботу РЕБ, шляхи відходу, відволікаючі маневри.
Операція тривала лише чотири хвилини.
Замасковані оператори ССО на багі прорвались у тил ворога, організували кругову оборону. Двоє бійців підповзли до тіла, ідентифікували його, перевірили на наявність мін-пасток, підготували до евакуації.
Ворожі міномети відкрили вогонь. Але наші швидко подавили вогневі точки, без втрат забрали тіло Томаса й доставили його побратимам. Під час силової фази операції операторами ССО було знищено сімох окупантів.
На базу оператори повернулись усі. Цілі та неушкоджені.
«Ми не залишаємо своїх. Навіть якщо вони не громадяни України. Ця війна — спільна. Ми — одне ціле», — сказав після операції полковник.
ХТО БУВ ТОМАС ВАЛЕНТЕЛІС
20-річний громадянин Литовської Республіки Томас приїхав з Лондона, де мешкав, щоб добровольцем воювати за Україну. Шукав сенс життя і вірив у свободу. Загинув 13 березня під час свого першого бою — внаслідок атаки FPV-дронів та артобстрілу. Побратими розповідали, що він рвався на найнебезпечніші завдання.
Завдяки українцям, його тіло повернулося додому. Це була не просто евакуація — це була місія честі.
14 квітня на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання з Томасом Валентелісом. У церемонії взяли участь українські військові, дипломати, громадськість. Там був і полковник, який керував спецоперацією.
Згодом, на запрошення Президента Литви, полковник разом із дружиною прибув до Вільнюса.
Там:
- він отримав орден «За заслуги перед Литовською Республікою»;
- пані Посол Литви в Україні передала українському спецпідрозділу національний прапор як символ поваги;
- відбулася зустріч із генерал-майором Куртісом Тейлором, командиром дивізії армії США в Європі;
- під час зустрічі із заступником міністра національної оборони Литви було озвучено ключове звернення українця.
“Заступник міністра Литви запитав мене: “Ми через пів години збираємо на зустріч послів Литви у європейських державах. Що б ви хотіли їм передати?” — Я відповів: “Не забувайте про нас. Навіть на хвилину. Україна у війні — просто зараз” – розповів полковник.
За минулі чотири місяці підрозділ під командуванням полковника з Порогів знищив понад 500 ворожих військових, близько 600 — отримали важкі поранення. Було знищено велику кількість ворожої техніки. Але в найважливішому бою — за людську гідність — він переміг без пострілу.
Світлана Наконечна
Залишити коментар: