Одяг, що розповідає історії: «Баба Єлька» створила колекцію реплік на старовинне вбрання жителів Кіровоградщини


Колекція реплік старовинного вбрання від громадської організації (ГО) “Баба Єлька” – це проєкт, спрямований на збереження та відтворення культурної спадщини Кіровоградщини. 
Завдяки багаторічним експедиціям команда ГО зібрала десятки автентичних речей, які стали основою для створення колекції реплік старовинного одягу.

У межах ініціативи «Стань агентом Баби Єльки», реалізованої за підтримки USAID, майстри відтворили 10 строїв, які носили жителі сіл Кіровоградщини на початку ХХ століття.

Співзасновниця ГО «Баба Єлька» Світлана Буланова розповіла Першій електронній газеті про те, що кожен з цих строїв має свою історію, пов’язану з конкретними людьми та селами.

Відтак, за задумом авторів проєкту, колекція містить вбрання:

  • літнього чоловіка;
  • літньої жінки;
  • чоловіка та жінки 40 років;
  • нареченого і нареченої;
  • неодруженого хлопця (18 років) ;
  • незаміжньої дівчини (16-18 років) ;
  • хлопчика та дівчинки (8 років).

«Першим замовленням, яке ми передали для відтворення репліки майстерні “Александрін”, був стрій для літнього чоловіка. За основу взяли фото жителя села Катеринівка Долинської громади Андрія Ковбаси. Цю світлину команда “Баби Єльки” побачила під час експедиції у листопаді 2023 року в альбомі пані Віри Біденко (1950 р.н.)”, – розповіла Світлана Буланова.

photo-2023-11-24-18-27-45-2
Андрій Ковбаса

На світлині середини ХХ століття Андрій Ковбаса одягнений в оксамитовий піджак, який згодом став центральним елементом реконструйованого строю. До речі, моделлю для репліки вбрання став керівник відділу комунікацій зі ЗМІ міськради Сергій Якунін.

photo-2025-01-22-10-35-01
Сергій Якунін на примірці в майстерні “Александрін”

photo-2025-01-22-10-35-00

Репліку строю літньої жінки створили, поєднавши елементи одягу та аксесуарів з різних світлин та старовинних речей, знайдених у селах Кіровоградщини. Основою стала сорочка з Деріївки, яку передала на зберігання  місцева жителька Раїса Пивовар (1952 р. н.). Ця сорочка, ймовірно, належала її бабусі Агафії Барліт (1898 р. н.).

Доповнила образ спідниця з старовинного фото з села Бірки, утеплена юпка та очіпок за зразком із села Верблюжка колишнього Новгородківського району.

473328081-920908770165108-290989711052448940-n
Раїса Пивовар з оригіналом сорочки
photo-2025-01-22-10-38-03
Репліка сорочки

Репліку прикрас за мотивами аксесуарів Насті Зеленько 1939-2022 із Розумівки Олександрівської громади відтворила майстерня “ВидимоНевидимо”. Стати моделлю для цього вбрання погодилася переселенка з Херсонщини Неля Данильченко.

“Окрасою строю стала сорочка, яка дуже відрізняється від інших речей у нашій колекції за типом крою.

Тож коли постало питання про створення реплік, ми одноголосно вирішили, що сорочка бабусі Агафії має бути однією з перших”, – зазначила завідувачка Етнолабораторії Світлана Листюк.

Вишивальниця Ганна Фукс розповіла, що працювала над пошиттям репліки старовинної сорочки орієнтовно місяць.

“Ця сорочка без перебільшення особлива. І через кількість вишивки на воланах (а це 70 см), і через рукавчики три чверті, і через вишиту кокетку (верх сорочки)”.

photo-2025-01-22-10-37-59
Ганна Фукс з реплікою старовинної сорочки, оригінал якої тримає завідувачка Етнолабораторії “Баба Єлька” Світлана Листюк

За основу для образу 40-річного чоловіка команда “Баби Єльки” взяла світлину із села Бандурове Олександрівської громади. Репліку сорочки створила Ганна Фукс за зразком сорочки із фондів обласного краєзнавчого музею. До слова, моделлю для строю став його директор, Борис Шевченко.

photo-2025-01-22-10-43-56
Зразок сорочки з фондів краєзнавчого музею
photo-2025-01-22-10-44-05
Репліка сорочки
photo-2025-01-22-10-44-08
Репліка сорочки

Чоботи для цього строю створив майстер із Полтавщини Віталій Кисляченко, який виготовив їх за зразком взуття з музею села Мошорине Знам’янського району (за територіальним устроєм станом до адмінреформи 2020 року).

photo-2025-01-22-10-46-11
Чоботи з села Мошорине

Штани пошили в майстерні «Бовелич», використовуючи зразок  штанів із музею селища Петрове.

photo-2025-01-22-10-48-00
Штани із музею селища Петрове

Піджак і жилетку відтворили за мотивами одягу зі світлини із села Бандурове Олександрівської громади.

photo-2024-02-25-14-15-41
Фото із села Бандурове Олександрівської громади

Основою для репліки строю заміжньої жінки 40 років стала сорочка із села Аудиторівка Світловодського району (за територіальним устроєм станом до адмінреформи 2020 року), яку відтворила вишивальниця Ганна Фукс.

IMG-8196-1
Сорочка із села Аудиторівка Світловодського району
IMG-8205-1
Репліка сорочки

Кохту та спідницю виготовила майстерня “Александрін” за мотивами фотографії із села Михайлівка Олександрівської громади.

Для створення репліки юпки використали її старовинний зразок із села Деріївка Онуфріївської громади, яка зберігається в Етнолабораторії “Баба Єлька”.

1
Зразок із села Деріївка Онуфріївської громади
photo-2025-01-22-10-53-42
Репліка та оригінал юпки

Репліку прикрас — коралового намиста — створили за зразком із фондів обласного краєзнавчого музею. Моделлю для цього образу стала викладачка Інституту братів Ельворті Тетяна Жолонко.

photo-2025-01-12-22-21-03-1
Зразок із фондів обласного краєзнавчого музею
photo-2025-01-22-10-56-00
Репліка від майстерні «ВидимоНевидимо»

До комплекту вбрання нареченої увійшли елементи одягу та прикрас із різних куточків Кіровоградщини. Моделлю стала режисерка Катерина Мурована, яка для “Баби Єльки” відзняла два сезони документального серіалу про етнографічні особливості нашого краю (“Експедиція на піч” та “Стань агентом «Баби Єльки»”).

Основу строю склала весільна сорочка, відтворена за зразком одягу із села Димине колишнього Новоукраїнського району. Її оригінал зберігається в Етнолабораторії “Баба Єлька”.

photo-2021-05-07-20-43-59
Весільна сорочка із села Димине

Керсетку створила майстерня “Александрін”, використавши за основу фото весільного одягу із села Михайлівка Олександрівської громади.

image
Зразок керсетки із села Михайлівка Олександрівської громади (на фото ліворуч)
1012
Репліка керсетки

Над пошиттям спідниці (її прототип зберігається у сільському музеї Розумівки) працювали майстрині з “Бовелич”.

Особливе місце у строї займають прикраси, які виготовила майстерня “ВидимоНевидимо” за мотивами весільного фото Анастасії та Артема Тищенків із Олександрівки, зробленого у 1908 році. Це фото, разом із описом вбрання, надала їхня правнучка Наталія Ситник.

1
Весільне фото Анастасії та Артема Тищенків із Олександрівки
photo-2025-01-22-11-02-42
Репліка прикрас

Черевички «руминки» – авторства майстерні  “Шляхетний одяг” за мотивом взуття, яке команда “Баби Єльки” побачила під час експедицій Кіровоградщиною.

image
Оригінал “руминок” на дівчині зліва

Вінок для нареченої відтворила майстриня з Олександрії Олена Мітюріна, використовуючи зразок весільного вінка із села Молдовка Голованівської громади.

464288524-579846457727640-6428341804404626159-n-1
Репліка та оригінал весільного вінка
464316257-579846484394304-3939025210427079311-n-1
Репліка весільного вінка

Для створення строю  нареченого використали зразки старовинного весільного одягу із села Михайлівка Олександрівської громади. Моделлю для цього вбрання став коханий Катерини Мурованої Євгеній Куліш.

image

Штани відшила майстерня “Бовелич” за зразком із Петрівського музею. Смушеву шапку виготовила майстерня “Александрін”.

IMG-20250106-150623
Смушева шапка

Чоботи для строю створив майстер із Полтавщини Віталій Кисляченко, взявши за основу взуття, яке зберігається в архівах Етнолабораторії “Баба Єлька”.

Образ незаміжньої дівчини відтворили  на основі фотографії Ярини. Світлина датована 1927 роком із домашнього архіву Марії Давидівни Маган (1941 р.н.) із села Івангород Олександрівської громади.

IMG-1659
Ярина зліва на фото

Моделлю для строю стала кропивничанка Світлана Якуніна. Спідницю пошила майстерня “Бовелич”, використовуючи як зразок спідницю із музею села Розумівка. Кохту виготовила майстерня “Александрін” за мотивами одягу з тієї ж світлини з Івангорода.

photo-2025-01-22-11-15-22

Черевички «руминки» створила майстерня “Шляхетний одяг”. Вінок, який для образу відтворила майстриня Олена Мітюріною, також базується на деталях із івангородської фотографії.

photo-2025-01-22-11-16-06
Репліка прикрас від майстерні “ВидимоНевидимо”
photo-2025-01-22-11-16-11
Вінок від майстрині Олени Мітюріної

Образ 18-річного неодруженого хлопця створили за зразком із фото із села Бандурове Олександрівської громади. Моделлю для цього строю став кропивничанин Іван Ковальчук. Штани та жилетку виготовили майстрині  “Бовелич”, орієнтуючись на зразок світлини з Олександрівської ТГ.

2025-01-22-11-34-27
Іван Ковальчук

Піджак відшили за мотивами старовинного фото із села Бірки, що входить до тієї ж громади.

photo-2022-07-07-20-32-00
Фото із села Бірки

За основу для образу строю маленького хлопчика  взяли сорочку із села Ставидла Олександрівської громади, яку відтворила вишивальниця Ганна Фукс. Оригінал сорочки можна побачити у фондах Етнолабораторії “Баба Єлька”.

photo-2025-01-22-11-18-52
Оригінал сорочки
photo-2025-01-22-11-18-56
Репліка сорочки

Штани пошила майстерня “Бовелич”, орієнтуючись на фото із села Златопілля Бобринецької громади.

1
Фото із села Златопілля Бобринецької громади. Оригінал штанів на хлопчику в центрі світлини
2025-01-22-11-22-12
Репліка штанів

Чобітки для моделі 8-річного кропивничанина Святослава Данильченка створила майстерня “Шляхетний одяг”, використавши за основу чоботи з музею села Іванівка Світловодського району (за територіальним устроєм станом до адмінреформи 2020 року).

74935231-604450310360371-5912710760043118592-n-1
Оригінал чобіт
photo-2025-01-22-11-22-59
Репліка чобіт

Моделлю строю для дівчинки стала 8-річна Іванка Зуб із Кропивницького. Спідничку пошила майстерня “Бовелич”, взявши за зразок оригінал із сільського музею села Іванівка Світловодського району. Керсетку виготовила майстерня “Александрін” на основі дитячої керсетки із музею села Захарівка, також розташованого у Світловодському районі.

1
Оригінал керсетки
3
Оригінал керсетки
9878
Репліка керсетки

Взуття пошила майстерня “Шляхетний одяг” за етнографічними дослідженнями майстра Руслана Прорви, який відтворив у них традиційний стиль взуття для дітей того часу.

photo-2025-01-22-11-39-58
Етнографічні дослідження майстра Руслана Прорви

photo-2025-01-22-11-40-00
Основою сорочки для образу стала підліткова сорочка із села Олександрівка Петрівської громади, яка зберігається у фондах Етнолабораторії “Баба Єлька”.

Текст: Вікторія Банташ.

Фото ГО “Баба Єлька”. 

Ініціатива “Стань агентом Баби Єльки” реалізується громадською організацією “Баба Єлька” завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та проєкт USAID “Демократичне врядування у Східній Україні”.

Нагадаємо, «Не вишиванкою єдиною»: засновник майстерні українського золотарства – про ідентичність та прикраси наших предків

Читайте також: засновник майстерні «Шляхетний одяг» про взуття кропивничан сто років тому і співпрацю з «Бабою Єлькою»

Поширити:

Залишити коментар:

коментар