Маловищанин Анатолій Петрович Довгань, який чотири скликання очолював Маловисківську міську раду, знається на металообробці, столярній справі, городництву і птахівництву. А ще взявся за виготовлення чорносливу в домашніх умовах. Бо переконаний,що цей продукт, виготовлений правильно, рятує від багатьох недугів.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
“Споконвіків люди використовували для виготовлення засобів лікування від різних недугів усе те, що дає нам природа. Треба лише цікавитися доступною інформацією і не лінуватися” – каже чоловік.
Для цього Анатолій Петровичспорудив у подвір’ї спеціальну піч-сушарку, де контролюється температурний режим, а у шафі на кількох ярусах в літню пору “дозрівають” рівно викладені половинки сливи-венгерки.
“Попри роботу на відповідальних посадах я завжди любив читати і постійно цікавлюсь новинками і досвідом у сфері охорони здоров’я. Виписував і купував журнали, довідники, а зараз не цураюсь інтернету. Знаходив і застосовував усе, що цікавило і що приносило користь для здоров’я. А коли кілька років тому лікарі запідозрили у мене серйозні проблеми з організмом, ця цікавість зросла ще більше. Так захопився виготовленням чорносливу в домашніх умовах.
Спосіб і рецепт ніби й простий, але люди чомусь нехтують цим. Природа щедро обдаровує нас своїми дарами, натомість тонни абрикос , слив і інших фруктів осипаються і гниють. А за здоров’ям нам зручніше піти в аптеку”, – розповідає пан Анатолій.
Анатолій Петрович не купує в супермаркетах ні курагу, ні чорнослив. Усе це вітамінне добро він виготовляє власноруч. Завдяки знайомим і друзям має сировину, а решта – не лінуватися.
“Абрикос у цьому році вдалось запасти небагато, тому кураги виготовив мало – все роздав друзям і рідним. А зі сливами краще – маю їх достатньо, аби нав’ялити і собі, і щоб поділитися.
Беру сливи сорту “венгерка”, у яких добре відділяється кісточка. Плоди сортую, ретельно мию кілька разів, а коли просохнуть – розкриваю сливу навпіл і розкладаю отак половинками на дека. На одне деко у мене йде сто половинок.
У коптильній шафі два яруси по п’ять дек. У кожну половинку сливи кладу зовсім невелику кількість , кілька грамів, цукру-піску, і більш ніяких добавок. Ні в якому разі не проварюю в сиропі, як це практикують деякі господині! Адже при кип’ятінні всі корисні речовини переходять з м’якоті сливи чи абрикоси в сироп і користі потім від тих слив, практично, ніякої…
Ставлю дека в коптильню і витримую добу-дві при температурі плюс 60 градусів, періодично контролюючи вигляд чорносливу. Коли бачу, що сливи готові і не мокрі, прохолоджую їх і складаю в скляні банки під кришку. З кілограма слив на виході з коптильні має до 200 грамів чорносливу.
В паперові мішечки не пакую, бо папір, як я переконався, висушує чорнослив. А в банках він залишається свіжим. Правда, не надовго, бо й сам споживаю для підтримки здоров’я, а ще більше просто роздаю… І мені приємно, що мої друзі і добрі знайомі не підуть в магазин за курагою чи чорносливом з “хімією”, не копченими. Бо моя домашня продукція – натуральна і корисна.
Курага, як і сушені абрикоси сприятливо діють на серцевий м’яз, крім того, курага – це ще й чудова профілактика онкозахворювань. В складі цього сухофрукта – фосфор, залізо, кальцій, каротин, вітамін В5″.
А щодо чорносливу- то це ще один подарунок природи для нашого здоров’я. З власного досвіду знаю, що перше, на що благотворно впливає сушена, в’ялена чи копчена вдома слива – це шлунково-кишковий тракт. Ви забудете про запори, сливи сприятимуть нормалізації роботи системи травлення.
До того ж, чорнослив корисний і тим, у кого є проблеми з серцем і тиском. Крім того, вважається, що чорнослив корисний при хворобах нирок, ревматизмі, захворюваннях печінки та при атеросклерозі. А завдяки високій концентрації вітаміну А, він ще і покращує зір. Та найголовніше- з’являється дедалі більше інформації, що вживання чорносливу – це добра потужна профілактика онкозахворювань. І я особисто в цьому переконався – чорнослив, можна сказати, врятував мене…”
Торік Анатолій Петрович переробив на чорнослив більше півсотні кілограмів “венгерки”. Не менше буде й нинішнього сезону. Аби налагодити своє виробництво, він не звертався за допомогою до держави, не шукав відповідних програм чи грантів. Як і зазвичай, усе, що потрібно було для спорудження коптильні, він знаходив на пунктах прийому металобрухту. Тобто, по суті, брав непотріб і робив з нього те, що задумав.
Каже, що все, що потрібно людині для життя, є поряд і вдосталь. Тільки хтось це помічає, розуміє і не лінується використати, а дехто звично нарікає на проблеми, нехтуючи доступними можливостями.
До речі, з таких же відходів (металу і дерева) Анатолій Петрович змайстрював цілий комплекс пристроїв (тренажерів) для розминки суглобів, м’язів і кісток спини і шиї , про що Перша електронна вже розповідала. І завдяки цим пристроям, на яких систематично “прокачує” тіло, у свої 86 років має молодечий вигляд і постійну бадьорість та енергію до дій і релізації нових задумів.
Володимир Тільнов для Петрої електронної газети.