У Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї презентували новий культурно-мистецький просвітницький проєкт “Календар як дзеркало суспільних змін”.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Це спільна ідея Бобринецького міського і Центральноукраїнського обласного музеїв, яку втілюватиме об’єднана наукова команда обох закладів.
Як розповіла директорка Бобринецького музею Руслана Ісакова, проєкт пропонує новий погляд на календар як символ суспільних та культурних змін. Його актуальність полягає в необхідності популяризації оновленого календаря, пов’язаній зі змінами та корективами назв основних державних (національних) та релігійно-звичаєвих свят та подій.
Щоб показати, які карколомні зміни відбулися у календарному сприйнятті за минуле століття і чому важливо мати саме український календар, наукова керівниця проєкту Світлана Проскурова проаналізувала календарі з фондів музею, які були видані в попередні десятиліття.
Так довідник “Весь Єлисаветград” 1913 року видання починається з табеля-календаря, де немає жодної згадки чи дати про українську історію і культуру, написаний російською мовою, серед дат – дні народження імператорів, спадкоємців престолу, а ще – дата перемоги в Полтавській битві.
“Тобто, тут ідеться про святкування нашої поразки! Подивіться на цей календар і на цей довідник загалом – він виданий в самому серці України, в її центрі – в Єлисаветграді, але України тут нема” – підкреслила Проскурова.
Згадала вона і про календарі часів сталінізму. Зазначила, що поразка в національно-визвольній війні 1920-х років відкинула Україну не просто назад, а в зовсім іншу реальність, де кожне слово – друковане, писане, сказане – було не чим іншим, як агітацією і пропагандою. Тоді календарі були лише російськомовні, сповнені не тільки імен і дат, пов’язаних лише з російською історією і культурою, а й сповнені російсько-радянської пропаганди.
“На сторінках цих календарів вказані дати, що закликають святкувати ліквідацію шпигунів і зрадників, “ізвергів”, які виконують волю буржуазних керівників з Заходу. Саме такими словами називали українців, які боролися проти радянської окупації і не хотіли віддавати Україну червоній армії. А ще за цим календарем святкують остаточну ліквідацію куркулів – українського селянства. І ця пропаганда десятиліттями впливала на формування нових поколінь українців і росіян, впливає і досі” – розповіла науковиця, наголошуючи на актуальності проєкту зі стіорення принципово нового календаря.
“Фінансування вдалося отримати завдяки участі в грантовому конкурсі від Українського культурного фонду. Іде належить нашим колегам з Бобринця. Ми одразу відгукнулися на їхню пропозицію і спільними зусиллями підготували грантову заявку. Конкуренція була дуже високою, та ми пройшли відбір й отримаємо від УКФ 282 947 гривні на реалізацію наших планів. Маємо на це два місяці – серпень-вересень цього року”, – пояснила одна з координаторок проєкту від ЦОКМ Валентина Пархомчук.
За словами директора обласного краєзнавчого музею Бориса Шевченка, це вперше музейними установами буде створено цілісний культурно-мистецький продукт, який поєднає героїчну історію українського народу, його багату культурну спадщину з сучасними тенденціями, зокрема з переходом на новоюліанський календар, сприятиме відчуттю причетності до єдиної європейської родини.
Читайте також: “Баба Єлька” і магнетизм Петрівщини: те, що закарбувалося в пам`яті