24 лютого 56-річний Олександр Анатолійович прокинувся від звістки про війну і відразу прийняв рішення йти до війська. Разом з ним цього ж дня пішли і його два сини.
Про воїнів розповідає прес-служба 121-ої бригади ТрО, інформує Перша електронна газета.
«Меншого сина не взяли на службу через медичні протипоказання, а мене і старшого сина – теж Олександра – записали в одну роту Кропивницького батальйону 121 бригади тероборони, на посаду стрільців» – пригадує чоловік.
Олександр Анатолійович, до повномасштабного вторгнення мав досвід проходження служби в миротворчих місіях, а син, через проблеми зі здоров’ям раніше службу не проходив, перший військовий досвід хлопець отримав під час навчань, а вдосконалювався вже безпосередньо на бойових позиціях.
Через певний час батальйон направили на Луганський напрямок. Чоловіки були постійно разом, навіть бойові завдання виконували в окопах, які знаходилися поруч.
Батько розповідає, що найбільше він хвилювався за сина, бо діти – це найдорожче, що ми маємо в цьому житті, тому він переймався, щоб син був живий і здоровий.
Син каже, що поруч із батьком було спокійніше, вони підтримували та допомагали один одному.
«На позиціях я іноді вдавався до шантажу, коли батько, через фізичну втому, не хотів вдягати засоби захисту, я йому говорив, що теж буду без броні й тоді він погоджувався носити тяжкий захист» – пригадує Олександр менший.
Бойові побратими із повагою відгукуються про двох Олександрів, висловлюють тільки позитивні враження від служби з ними. Кажуть, що обидва чоловіки відповідальні та надійні, тому служба з ними була не лише легкою, а й дуже ефективною.
Чоловіки майже в один період отримали поранення, після лікування й реабілітації повернулися до війська та наразі проходять службу в автомобільній роті 121 окремої бригади територіальної оборони. Зараз вони займаються улюбленою справою, тим, що робили в цивільному житті – ремонтують автомобілі.
«Порядні люди, справжні патріоти, гарні фахівці своєї справи. Завдяки їх професіоналізму ми маємо справні автомобілі, їм вдається реанімувати техніку, яка на перших погляд вже ніколи не мала б їздити» – так говорить про підлеглих їх командир.
Батько пишається своїми синами, щасливий, що виховав справжніх патріотів, які маючи законну підставу не йти до війська, без військового досвіду, були готові стати на захист рідної України.
Нагадаємо, ветеран на протезі крокуватиме Кропивницьким, щоб підтримати побратимів.
Читайте також: Воїни з Кіровоградщини повернулися з полону (ОНОВЛЕНО)