Із 17 квітня на Кіровоградщині працює представниця Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Котенка Олега Олексійовича – Тетяна Бородіна, відома громадська діячка, волонтерка, учасниця ГО «Серця матерів Кіровоградщини».
Про свої повноваження і допомогу родинам, чиї рідні зникли під час військових дій, пані Тетяна розповіла Першій електронній газеті.
Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, діє в Україні з квітня минулого року. Його представники в регіонах виступають посередниками між офіційними установами й організація, силовими структурами, міжнародними організаціями з одного боку і родинами зниклих осіб з іншого. Вони повністю супроводжують людей в пошуку їхніх рідних, надаючи необхідну юридичну консультацію, допомагаючи розібратися з документами, заявами, довідками, знайти спільну мову з місцевою владою і силовиками.
За законами України, зниклі безвісти і полонені знаходяться в одній категорії – зниклі – до повернення додому.
Повноваження представників Уповноваженого
«Я провідниця, координаторка між людьми і різними державними органами, організаціями, силовими структурами. Маю право звертатися до військкомату, поліції, СБУ.
Офіс Уповноваженого співпрацює з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, який має право звертатися до росії для підтвердження статусу полоненого, – пояснює пані Тетяна. – Я підказую, до кого звернутися, які документи потрібно оформити, допомагаю зареєструвати осіб в реєстрах зниклих безвісти. Якщо люди не можуть отримати якісь довідки, документи – допомагаю їм і в цьому».
Сповіщення за протоколом
За протоколом працівники Територіальних центрів комплектування (військкоматів), щойно отримавши з військової частини офіційну інформацію про зникнення воїна, мають:
- зателефонувати його найближчим родичам (батькам, дружині),
- з’ясувати їхнє місце перебування і домовитися про зустріч НЕ в своєму кабінеті, а у них вдома,
- прибути до них,
- вручити письмове сповіщення про зникнення воїна,
- пересвідчитися, що людина в стані сприйняти й осмислити цю інформацію, що їй наразі не потрібна медична допомога,
- поінформувати про алгоритм подальший дій з розшуку зниклого,
- надати контактні дані для подальшого зв’язку.
Пані Тетяна зазначає в цьому плані сумлінність фахівців обласного ТЦК. При цьому наголошує, що в самих районах і громадах іноді порушують алгоритм сповіщення.
«Якщо ж ви маєте чітку підозру про те, що з вашим рідним щось сталося на полі бою і він, імовірно, потрапив у полон чи, не дай Бог, загинув, то обов’язково йдіть у ТЦК.
Якщо там досі немає сповіщення з військової частини про його долю, але він давно не виходить на зв’язок, то повідомте про це ТЦК, щоб тамтешні фахівці самостійно звернулися до частини за офіційною інформацією.
Вони не відмовлять вам», – наголошує Бородіна.
Які документи мають видати ТЦК і військова частина
Як ми вже з’ясували, Територіальні центри комплектування мають вручити рідним зниклого офіційне сповіщення про те, що така-то особа зникла у визначеній місцевості за конкретних обставин.
Далі за посередництва ТЦК необхідно звернутися до військової частини за такими документами:
- копія наказу командира про проведення службового розслідування,
- акт службового розслідування,
- копія наказу про зарахування особи до військової частини (там мають зазначити, що військовий перебуває в частині з такого-то числа по нинішній час, бо навіть якщо він зник, то все одно числиться у цій частині).
«Також ми просимо, щоб частини давали геолокацію.
Одні дають, інші відмовляються, називаючи це військовою таємницею, – розповідає пані Тетяна. – Але ж ми знаємо, що візьми гуглмапи і побачиш там будь-який об’єкт, навіть військовий.
Нам же підтвердження геолокації потрібне для роботи пошукових груп, які працюють безпосередньо на місцях зникнення».
При цьому Бородіна наголошує: не треба самому шукати, де розташовується військова частина і їхати туди. Тим більше, що на час вторгнення більшість з них змінили своє місце дислокації і не афішують нинішнє. Всі ці звернення подають через ТЦК.
Що робити, коли отримали сповіщення про зникнення воїна
Отримавши сповіщення з ТЦК і звернувшись за рештою документів до військової частини, рідні зниклого мають діяти за таким алгоритмом:
- Звернутися в поліцію і написати заяву про зникнення. Цю інформацію вносять в Єдиний реєстр досудових розслідувань ЄРДР і видають витяг з конкретним номером. Це документ, який підтверджує, що тепер зниклу особу розшукують.
- Здати зразок ДНК. Це обов’язкова і БЕЗКОШТОВНА процедура, яка надалі може допомогти ідентифікувати особу, яка перебуває у розшуку, визначити, чи воїн, імовірно, перебуває в полоні чи загинув на полі бою.
Родина може кілька разів отримувати виклик на здачу ДНК, зокрема окремо тато і мама чи, за їхньої відсутності, найближчі родичі по їхніх лініях. - Звернутися в Національне інформаційне бюро за коротким номером телефону 1648. Саме туди – в НІБ – стікається вся інформація про зниклих за весь час війни і швидше оновлюється.
- Якщо є підозра, що зниклий може бути в полоні, варто звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Тільки Червоний Хрест має повноваження звертатися до різних російських організацій, які можуть підтвердити перебування особи в полоні. Має право перебувати на окупованій території, відвідувати місця, де утримують полонених, спілкуватися з ними. Хоча російська сторона всіляко перешкоджає цьому», – пояснює пані Тетяна. - Якщо є підтверджена інформація, що зникла особа перебуває в полоні, слід також звернутися в СБУ, яка має більше повноважень порівняно з поліцією, може звертатися до військових частин за більш деталізованою інформацією щодо обставин зникнення, бере участь в перемовинах щодо обміну полоненими і супроводжує весь процес.
Читайте також: Що таке ДНК-експертиза і як її застосовують для пошуку людей
Які Телеграм-канали МОЖНА переглядати для пошуку
Часто родичі знаходять своїх зниклих воїнів на фото і відео, опублікованих у російських Телеграм-каналах. Потім з цією інформацією вони звертаються в правоохоронні органи, і таким чином їм вдається домогтися від росії визнання факту взяття в полон цього конкретного воїна і включення його до списків на обмін.
«Дивитися і шукати самостійно можна, але ж не сотнями, як мені казала одна жінка, яка практично цілодобово гортає стрічки і передивляється тисячі фото і відео щодня, – зазначає Бородіна. – Бо якщо їх монотонно весь час переглядати, то можна просто втратити глузд.
Тим більше, у цьому немає сенсу, оскільки більшість з них просто дублюють один одного і поширюють ту саму інформацію лише з різним інтервалом часу».
Представниця Уповноваженого з власного досвіду рекомендує, якщо є бажання, переглядати Телеграм-канали «Ірина Україна» (український, де є точна і достовірна інформація про полонених без страшних кадрів, якими хизуються окупанти) і «Узнай хохла по чубу» (російський, де зібрано максимум інформації про наших полонених).
Пости у фейсбуці можуть дуже НАШКОДИТИ
Представниця Уповноваженого наголошує, що не треба все підряд постити в соцмережах і видавати інформацію, яка може зашкодити нашим у полоні.
У жодному разі не можна поширювати:
-
-
фото зниклого,
-
ім’я і прізвище,
-
в якій частині, бригаді, підрозділі служив,
-
на якому напрямку перебував,
-
коли зник.
-
«Випадки бувають різні. Наші хлопці, потрапляючи на непідконтрольну територію, можуть замаскуватися під місцевих цивільних. Може хтось з місцевих (а там теж є патріоти, а не лише «ждуни»), їх прихистить, врятує, сховає в себе, видасть за сина, племінника, брата і т.д., – пояснює пані Тетяна.
А представники окупаційної влади моніторять наші соцмережі – і фейсбук, й інстаграм – збирають інформацію про зниклих. І коли вони бачать осіб в окупованих населених пунктах, які їм здаються підозрілими, то одразу перевіряють їх за своїми базами. І таким чином можуть упізнати нашого воїна за тією інформацією, яку його ж рідні виклали в соцмережах.
Ви ж розумієте, що тоді буде з ним і з людьми, які йому помогли, прихистили? А рідні, яких просять не поширювати фото й інформацію про зниклих, думають, що їм якось затикають рота. Ні, ми намагаємося вберегти ваших рідних!» – наголошує представниця Уповноваженого.
Як не стати жертвами шахраїв
Часто інформацією в соцмережах користуються шахраї, які кажуть, що володіють інформацією, яку готові озвучити за гроші. Або ж прикидаються побратимами, друзями, які зберігають речі воїна і можуть їх переслати поштою, але в них немає грошей, просять перекинути на картку кілька сотень тощо.
«Якщо людина телефонує рідним зниклого, представляється побратимом і просто інформує, то це одна справа. А якщо мова заходить за грошову винагороду, оплату посилки наперед і тому подібне, то одразу вимикайте телефон і не спілкуйтеся з цією особою.
Справжні бойові побратими НІКОЛИ не просять, не беруть гроші з рідних своїх товаришів, навіть якщо у них самих зараз немає коштів. Це все шахраї, котрі користуються інформацією, яку ви ж виставили в соцмережах, – пояснює пані Тетяна.
Є такі, які навіть кажуть: він в полоні, дам з ним поговорити за тисячу гривень. Ви скидаєте тисячу, а вам кажуть, треба ще 800, а потім ще 500, а потім зникають зі зв’язку і все.
Або можуть писати від імені зниклого воїна: 0Мамо, це я, скинь сюди гроші і мені дадуть з тобою поговорити”. На такі випадки треба мати якісь питання чи якісь особливі фрази, за якими ви точно можете ідентифікувати своїх рідних».
Права людей і місцева бюрократія
Ще однією проблемою, з якою зіштовхуються родини зниклих воїнів, є бюрократична тяганина, зокрема в питанні оформлення спеціального посвідчення – члена сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, – яке дає право користуватися пільгами на проїзд в громадському транспорті і при оплаті комунальних послуг.
Як зазначає пані Тетяна, робота у цьому напрямку проходить з дуже великими труднощами, адже в Україні немає єдиного алгоритму видачі такого посвідчення – кожна область визначає власний список необхідних документів.
Офіс Уповноваженого разом з Міністерством оборони намагається напрацювати алгоритм для створення єдиних вимог по всій країні.
Наразі обласний ТЦК Кіровоградщини для оформлення посвідчення родини зниклого безвісти вимагає такий список документів:
1. Наказ командира військової частини про службове розслідування 2. Акт службового розслідування 3. Копію сповіщення родини 4. Копію паспорта, свідоцтва про одруження чи народження дітей (тобто підтверджуючі документи для тієї категорії осіб, на яких буде виписане це посвідчення) 5. Витяг з Єдиного реєстру зниклих безвісти.
«До останнього пункту особливі питання, – наголошує Бородіна – Бо цей реєстр запрацював лише другого травня цього року, туди щодня надходять сотні звернень, і мине не менше місяця, доки людина зможе замовити і отримати відповідний витяг.
А що стосується актів службового розслідування, то не всі родини отримали їх від військових частин навіть за рік! Тобто я взагалі не розумію, як мешканці Кіровоградщини отримуватимуть ці посвідчення», – нарікає представниця Уповноваженого.
Для порівняння Перша електронна газета знайшла список документів, який вимагають на Полтавщині. Це наказ командир про проведення службового розслідування, акт з його результатами і сповіщення, яке вручає ТЦК. Все.
Та це не всі проблеми нашого регіону.
«На превеликий жаль, звернувшись до органів соціального захисту Кіровоградщини, я дізналася, що в нашій області немає взагалі жодних програм по підтримці родин зниклих безвісти. Хоча вони мають бути обов’язково, – наголошує Бородіна. – Я звернулася до наших можновладців, аби вони розробили хоч якусь мінімальну програму підтримки. Елементарно: відкрити «гарячу лінію», виплачувати зарплату 2-3 психологам і юристам, які надавали б консультації і психологічну підтримку.
В Україні існує чимало різних «гарячих ліній», але додзвонитися туди дуже важко, вони цілодобово зайняті. Якби ми мали місцевий аналог, то він став би більш доступним і дієвим засобом підтримки для людей», – пояснює представниця Уповноваженого і підкреслює, що наразі на Кіровоградщині немає нічого для підтримки родин зниклих безвісти.
Контакти для звернень
Звернутися до представниці Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Тетяни Бородіної можна
- за адресою: вул. Віктора Чміленка, 53 а, приміщення ОДА, вхід з боку БК ім. Компанійця, 195 каб.
Перед візитом слід зателефонувати завчасно і домовитися про зустріч. - за телефоном: 0969672603.
Пам’ятайте, надіє є завжди!
Читайте також:
- Робоча група з розшуку безвісти зниклих працює на Кіровоградщині
- «Саша сниться мені щодня… Вірю, він живий і в полоні» – дружина зниклого на Луганщині воїна