Сівба надії: фермери Кіровоградщини про посівну в умовах війни

© knau.kharkov.ua

Попри війну на українські поля виходить сільгосптехніка – триває посівна кампанія, про надважливе значення якої годі й говорити. Звісно, цього року вона особлива. Про непередбачувані нюанси посівної – 2022 ми поговорили з аграріями, дізнаючись про нові проблеми фермерів.

За словами нашого джерела в профільному департаменті обласної адміністрації, великі аграрні підприємства Кіровоградщини з новими викликами пораються досить успішно. Адже мають гарний менеджмент, потужні фінансові спроможності, що дозволили запастися необхідними матеріалами (посівним матеріалом, пальним, добривами й засобами захисту рослин) заздалегідь. У менших підприємств проблем побільше. Саме із представниками таких ми й поговорили.

Фермер Сергій Ковальський із Світловодська, який обробляє землі в Онуфріївській громаді, за головну проблему на сьогодні вважає туманність перспектив діяльності український аграріїв.

“Зараз, як мені здається, усі сіють і працюють із такою думкою: роблю, що треба, а буде як буде. З таким дурним ворогом не вгадаєш, що відбуватиметься завтра.

Нам поки що щастить, що до нас не добралися рашисти. Маю товариша з-під Вознесенська, де були бої. То тамтешні аграрії через це не змогли вчасно провести певні підготовчі роботи на полях. У нас поки слава Богу.

Були великі побоювання в кінці лютого щодо дизельного пального – пам’ятаєте ж, які були проблеми із постачанням на заправках. Але ми почали на своїх запасах, а з часом знайшли ще. Я ніби відчував, що щось буде: зазвичай добрива й хімію купую у лютому, бо бракувало обігових коштів, але цього року взяв кредит і придбав у січні. І не прогадав, як бачимо. А ще турбує погода, бо он стільки часу дощів не було, переживаю за озимину і ярий ячмінь.

Хлопця одного, механізатора, забрали в армію, мобілізували. Довелося самому сісти за кермо, але це не проблема. Працюємо й допомагаємо нашим захисникам чим можемо. Україна буде з хлібом. Однозначно! А от наші постійні закордонні закупники – під питанням. Усі ж наші порти заблоковані. Ну що ж, не можуть закрити наше небо – будуть гризти лікті. Це не злорадство, це елементарна логіка”.

© superagronom.com

Олександр Васенко із Великої Северинки має 700 гектарів землі у своїй громаді. Його невелике господарство, за словами господаря, до посівної було готове на 90%.

“Зараз у нас одне питання – щоб не забрали наших хлопців на фронт. У мене – п’ятеро працівників. Одного забрали в перший день війни, четверо – на місці. Ми хотіли, щоб їм дали «броню» від призову. Але сказали, що двох можуть забрати, тому що в них такі спеціальності, яких зараз потребують Збройні сили. Тому ми в такому підвішеному стані.

Стосовно готовності з матеріалами, то практично все було закуплено на 90 відсотків. Дещо не подовозили, бо зараз із логістикою є питання, але наступного тижня обіцяли доставити. Ну і дизель – ми його не купили в постійного постачальника. То зараз просто їздимо заправляємося на автозаправних станціях. Тож питання наче зняли.

Є проблема із виплатою зарплати, бо нині свою продукцію, що залишилася, продати не можемо, тому що порт заблокований, а іншого виходу на Західну Європу ще немає. Перед війною ми певний обсяг продали, але деякі закупники, наприклад з Миколаївщини, із нами досі не розрахувалися, посилаючись на форс-мажор. Але ось уряд обіцяє безвідсоткові кредити від державних банків – варіант”.

– Уряд дав можливість під час війни не платити податки. Це теж полегшує ваше становище?

“Скажу так: поки в нас будуть кошти – податки платити будемо. Вірю, що відсіємося нормально, упевнений, що й зберемо врожай. Головне, щоб весь цей жах якомога швидше закінчився”.

© peyart.com.tr

Посівна кампанія – це не лише пальне, насіння й добрива. Це ще й техніка, яку слід ремонтувати і вчасно обслуговувати. Нам вдалося поговорити із керівником одного з кропивницьких підприємств, яке саме цим і займається. З огляду на ситуацію в країні, яку щодня бомблять навіть на західних теренах, логістика може бути порушеною, відтак – наші аграрії можуть потерпати від дефіциту запчастин і витратних матеріалів.

“З приводу постачання з-за кордону я ситуацією не дуже володію, бо ми працюємо зазвичай із вітчизняними постачальниками, – розповів керівник «Новагро» (Novagro) Максим Курзов. – Я впевнений, що на зараз об’єми запчастин є, але вони незначні. На складах є чимало залишків, от ними й торгують. Логістика порушена, це однозначно. Перевізники бояться возити в Україну. Проте стосовно нас проблема поки що некритична. Робимо все можливе, що в наших силах, аби не зірвати терміни посівної, щоб урожай був не меншим, ніж торік. Я до того веду, що цієї зими наші клієнти замовляли ремонти комбайнів, що раніше було дуже рідко. Це означає, що минулого року аграрії отримали чудовий врожай, гарно заробили й вирішили інвестувати в цю техніку, щоб цьогоріч зібрати ще кращий”.

© Novagro

Але найбільші негаразди, є така інформація, торкнулися запчастин до техніки білоруського й російського виробництва. І це логічно.

На ранок наступного дня Максим поспілкувався із представниками кількох підприємств-постачальників, і ось що написав у месенджері:

“Спілкувалися з двома постачальниками тільки що… Невесела картина. Дуже великі перебої з поставками. У більшості продається те, що на складах. Так що для повноцінного забезпечення запчастинами потрібна Перемога!”

Ігор Крушеницький, “Нова газета” 

Поширити:

Залишити коментар:

коментар