Більшої фінансової автономії органи місцевого самоврядування (ОМС) чекали як на ковток холодної води у пустелі. І дочекалися: її забезпечила реформа децентралізації в Україні. Завдяки змінам до бюджетного та податкового законодавства ОМС отримали більше джерел для наповнення своїх бюджетів. Тепер вони розпоряджаються значно більшими фінансами, ніж це було до початку реформи.
Про це йдеться в матеріалі Центру спільних дій, інформує Перша електронна газета.
Разом з грошима до місцевої влади прийшла нова відповідальність. ОМС отримали від держави розширені повноваження для розв’язання локальних проблем громадян і створення для них комфортних умов життя. Тепер саме ОМС надає громадянам більшість адміністративних послуг через ЦНАПи, піклується про дітей-сиріт у громаді або повністю утримує комунальні заклади культури.
Виконує ці повноваження місцева влада вже в об’єднаних територіальних громадах – нових адміністративно-територіальних одиницях базового рівня. Об’єднувалися у громади міста-обласні центри по-різному. Харків, наприклад, узагалі ні з ким не об’єднався, а Полтава об’єднала навколо себе 55 сусідніх сіл. При цьому, обидва міста наразі є центрами міських територіальних громад (МТГ).
Об’єднання у тергромади дозволило об’єднати не лише бюджети різних населених пунктів і створити єдиний бюджет громади, але і людей та території. А збільшення кількості населення та територій в свою чергу ускладнило врядування – владі тепер треба розв’язувати більшу кількість проблем в умовах все ще обмежених ресурсів.
В умовах нових правил гри на місцевому рівні, визначальним фактором для темпів розвитку громади стала її фінансова спроможність. Вона стоїть на двох стовпах: на тому, звідки та скільки коштів ОМС здатний зібрати до своєї казни, і на тому, як та на що їх витрачають.
Коли ж громада не є фінансово спроможною, про її швидкий розвиток у найближчий час можна забути.
Центрі спільних дій перевірив, якою була фінансова спроможність територіальних громад обласних центрів України протягом 2018-2021 (9 місяців) років. Для цього розробили окрему методологію, яка дозволяє виміряти та оцінити фінансову спроможність усіх тергромад облцентрів.
Методологія складається з ряду фінансових показників, зокрема:
- доходи і видатки загального фонду місцевого бюджету, які розраховані на одного мешканця громади,
- частка місцевих податків та зборів у доходах загального фонду,
- частка капітальних видатків та в розрахунку на одного жителя громади,
- індекс податкоспроможності та рівень дотаційності місцевих бюджетів,
- частка видатків на апарат управління та в розрахунку на одного мешканця громади,
- частка заробітної плати у видатках загального фонду.
З усіма деталями методології можна ознайомитись за посиланням.
Місце під сонцем: громади облцентрів у рейтингу фінансової спроможності
Без перебільшень МТГ обласних центрів є одними з найбільш спроможних громад у нашій країні. На це впливає багато різних факторів. Зокрема кращі умови для ведення бізнесу, розвинені інституції, демографія, висококваліфіковані кадри, а також найбільші фінансові ресурси, які накопичують, як правило, саме у центрах областей.
Центр спільних дій сформував рейтинг фінансової спроможності МТГ обласних центрів протягом 2018-2020 років та 9 місяців 2021 року.
Цей рейтинг складений відповідно до загальної суми балів, яку набрали МТГ за показниками фінансової спроможності, та місця, які займали громади щороку. Громади, які позначені зеленим кольором, мають високий рівень фінансової спроможності, жовтим – середній рівень і червоним – низький рівень. Максимальна сума балів для кожної громади – 100 балів.
Доходи і видатки: інь та янь місцевих бюджетів
Перше запитання, яке слід ставити місцевій владі, – чи достатньо коштів надходить до бюджету громади, щоб забезпечити потреби кожного її жителя. І йдеться саме про власні доходи, які ОМС накопичує на території своєї громади. Щоб це перевірити, обрахували, скільки коштів із доходів загального фонду припадає на одного мешканця громади.
Тут маємо головну позитивну тенденцію: доходи загального фонду бюджетів МТГ щороку зростають. Порівняно з 2018 роком, минулорічні доходи в середньому збільшились у 1,3 раза.
Іншим боком бюджетної монети стали видатки загального фонду. Порівняно з 2018 роком, минулорічні видатки облцентрів скоротилися в середньому на 10%. Але це зовсім не означає, що грошей, які витрачають ОМС, стало менше. Йдеться скоріше про те, що місцева влада почала змінювати підходи до того, як вона розпоряджається коштами платників податків. Тобто, їх почали витрачати на щось стратегічно необхідне громаді, а не лише на поточні видатки.
Проте, без поточних видатків важко уявити життя громади. Це кошти, які йдуть на оплату праці, комунальних послуг, продукти харчування, доплати до пенсій тощо. Їх майже повністю фінансують саме з видатків загального фонду місцевого бюджету.
Гроші на розвиток громад: є чи немає?
Капітальні видатки – це ті кошти місцевого бюджету, які реально розвивають громаду, а не йдуть на умовне «проїдання». Тут йдеться насамперед про будівництво або реконструкцію об’єктів ЖКГ, газифікацію населених пунктів, закупівлю нового комунального електротранспорту, капітальний ремонт доріг у громаді тощо. Виділені на це гроші називають також бюджетом розвитку громади.
На показник капітальних видатків ми дивимося з двох боків. По-перше, яку частину грошей з місцевого бюджету ОМС закладає на свої капітальні проєкти та розвиток громади загалом. І, по-друге, скільки таких коштів припадає на кожного жителя громади.
З 2018 року середня частка капітальних видатків у бюджетах громад облцентрів становить 24,5%. Минулого року вона збільшилася ще на 1% і склала вже 25,5%. Тобто, в середньому четверта частина всіх коштів МТГ іде на капітальний розвиток громади.
Цьогорічними лідерами з частки капітальних видатків у бюджеті є Харківська (29,8%), Дніпровська (25,3%) та Львівська (23,5%) МТГ. Антилідерами залишаються Херсонська (3,8%), Миколаївська (7,4%), Полтавська (9,2%) та Кропивницька (9,2%) МТГ.
Середні капітальні видатки у розрахунку на одного мешканця громади майже не змінилися за попередні три роки. Якщо у 2018 році на одного жителя МТГ облцентру в середньому припадало 3 240 грн, то минулорічний показник був на рівні 3 220 грн.
Станом на 1 жовтня цього року перші сходинки у хіт-параді капітальних видатків займають Дніпровська (2 801 грн/особу), Харківська (2 517 грн/особу) МТГ та місто Київ (2 412 грн/особу). Останні сходинки лишаються за Херсонською (237 грн/особу), Миколаївською (429 грн/особу) та Кропивницькою (711 грн/особу) МТГ.
Скільки громаді коштують місцеві чиновники?
Не менш важливим питанням для влади є достатні кошти на утримання власного управлінського апарату. Тобто, якою є оптимальна «ціна» утримання чиновників для кожного мешканця громади та яку частку бюджету це «з’їдає».
З 2018 по 1 жовтня 2021 року у бюджетах МТГ облцентрів збільшуються видатки на утримання апаратів управління. У 2018 році сумарні витрати на місцевих чиновників становили майже 6 млрд грн, а у 2020 році зросли на 31% – до 8,7 млрд грн. За 9 місяців 2021 року сума становить уже більше за 7 млрд грн, що також свідчить про чергове зростання.
У середньому видатки на утримання чиновників в одній громаді з 248,4 млн грн у 2018 році зросли майже у 1,5 раза – до 360,7 млн грн у 2020 році. Цього року видатки знову зростуть, оскільки станом на жовтень одна громада на апарат виділяє 293,8 млн грн.
Середня вартість утримання місцевих чиновників для одного мешканця громади у 2018 році становила 467 грн, а у 2020 році – вже 679 грн. Цей показник значно відрізняється залежно від громади облцентру.
Зростання «ціни» утримання чиновників можемо простежити й у тому, яку частку місцевих коштів ОМС на це виділяли. У середньому кожна МТГ облцентру у 2018 році виділяла 6,1% від власних доходів на цю сферу, тоді як у 2020 показник сягнув 7,1%. До кінця цього року, ймовірно, буде ще більше, оскільки станом на 1 жовтня місцева влада вже виділила 6,6% на власні апарати управління.
Місцеві податки та збори
Місцеві податки та збори це один з головних показників зміцнення місцевих бюджетів та розширення фінансової автономії ОМС. У контексті фінансової спроможності нас цікавить частка сплачених місцевих податків у доходах загального фонду бюджетів МТГ. Так ми можемо простежити, наскільки ОМС є фінансово автономним від центральної влади і залежним від місцевих жителів – платників місцевих податків. Також частка місцевих податків у бюджеті МТГ демонструє розвиток бізнесу у громаді.
Загалом роль місцевих податків поступово підвищується у доходах бюджетів МТГ. Порівняно з 2018 роком, минулорічні доходи від місцевих податків у середньому зросли на 25%. Протягом трьох попередніх років їхня середня частка у доходах загального фонду бюджетів МТГ стабільно складала більш як 29%. Станом на 1 жовтня поточного року ця частка вже сягнула 30,5%. Тобто, в середньому третина доходів загального фонду бюджетів МТГ – це кошти місцевих податків.
З року в рік місцеві податки найбільше впливають на формування бюджетів Харківської, Дніпровської МТГ, міста Києва, Одеської, Львівської та Черкаської МТГ. Найменше коштів з цих податків іде до бюджетів Сєвєродонецької, Краматорської, Кропивницької, Херсонської та Луцької МТГ.
Замість епілогу
Дехто скаже, що гроші – не головне. Можливо. Але без достатніх фінансів на місцях усі зусилля ОМС дійсно будуть марними. Саме фінансова спроможність є головною умовою швидкого соціально-економічного розвитку громади – її щасливим квитком у майбутнє. Жодна реформа чи якісна зміна на місцях неможлива без вкладеного у неї достатнього фінансового ресурсу. Місцеві управлінці та мешканці громад мають це добре розуміти.
Вимірювання та оцінка фінансової спроможності громад облцентрів протягом 2018-2021 (9 місяців) років та аналіз забезпеченості ОМС фінансовими ресурсами задля виконання своїх повноважень показали, що ефективність функціонування ОМС щодо нарощування свого фінансового потенціалу була недостатньою у переважній більшості випадків. Це ставить перед місцевою владою нові виклики. І від того, як вона на них відповідатиме, залежатимуть успіх громади, якість життя кожного її мешканця, а також результати наступних місцевих виборів.
