Важливо

«Стань сильнішим!» Україна наближається до стандартів НАТО через сумісність військ

Курс на вступ України в НАТО закладено в Конституції і має високу підтримку у суспільстві, адже спільна оборона дозволяє підвищити безпеку країни, а досягнення стандартів демократії – рівень економічного розвитку та якість життя її мешканців. У цьому році, за даними опитування КМІС, підтримка НАТО серед українців повернулася на рівень 2014 року: 47,8% – «за» членство, 24,3% – «проти».

У жовтні 2021 року тактична група 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, що знаходиться у місті Кропивницькому, пройшла оцінювання НАТО і може залучатися до Сил реагування НАТО (NATO Response Force).

Це був важкий шлях довжиною в три роки, протягом якого наші військові виконали всі вимоги стандартів альянсу задля спроможності виконувати бойові завдання пліч-о-пліч з іноземними партнерами. Вступ на бойове чергування NATO Response Force став великим кроком для української армії на шляху подолання старої радянської системи для покращення якості кадрів, можливостей та стандартів. 

4

Раніше, 24 червня 2019 року, такий же шлях здолав 140-й центр Сил спеціальних операцій ЗС України. Підрозділ з країни – не члена НАТО вперше в історії пройшов сертифікацію як підрозділ ССО (SOF) і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО.

Тобто, українські збройні сили, не чекаючи на політичні рішення про надання Україні Плану дій з набуття членства в НАТО, на ділі почали впроваджувати у себе натівські стандарти, наближаючи момент фактичного вступу України до Північно-Атлантичного Альянсу.

Меч важкий? Стань сильнішим!

«Якщо меч надто важкий — стань сильнішим» — малюнок з таким написом, а також зображенням князя Святослава і його дружини прикрашає стіни військової частини, в якій базується 3 полк спецпризначення. Саме такою логікою і користувались бійці полку, коли вирішили пройти оцінювання NRF. 

Підготовка особового складу почалась із визначення завдань, що будуть стояти перед підрозділом. Відповідно до завдань, відпрацьовувалась організаційно-штатна структура, проводився відбір на відповідні посади, перспективне планування та організація необхідних курсів фахової підготовки.

«Станом на сьогодні підготовка операторів ССО ЗС України практично повністю відповідає стандартам підготовки аналогічних підрозділів країн членів NATO. Важливу роль в цьому відіграла допомога інструкторів та радників. Так з 2015 року, за підтримки Альянсу, в Україні був запроваджений  кваліфікаційний курс (Q course) для ССО ЗСУ. Якісно новий підхід до відбору особового складу дозволив розгорнути тренувальну місію США та НАТО в кожному з центрів спеціальних операцій ССО ЗСУ та поступово вийти на рівень колег з Альянсу», – розповідає командир частини Михайло Красотін.

На перших етапах проходження оцінки в тактичній групі були низка недоліків із забезпечення, курсовій підготовці та не достатньому рівні навченості особового складу: не всі посадові особи володіли іноземною мовою, були застарілі зразки спорядження, засоби та майно, не було спеціальних фахових курсів, програмного забезпечення. Але під час підготовки до оцінювання вдалося вирішити більшість проблем.

Бійці пройшли цикл курсів та тренувань під керівництвом інструкторів країн членів NATO за напрямками Medical training, Combat marksmanship, Sniper training, SUT, MFF trainin, Staff assistance, Fast shooting, CQB, Mountaineering, HAHO, HALO, TSE, TLP, SDMP. Весь керівний склад та ключові особи підрозділу пройшли курси з іноземної мови.

«В системі підготовки ми не вигадали нічого нового – ми просто взяли за основу готову систему натівських підрозділів і постарались максимально вийти на їх рівень. Результат є, ми здали оцінку, значить робота була правильно проведена», – пояснює Юрій, військовослужбовець тактичної групи, що пройшла сертифікацію.

Оцінювання проходило в 4 етапи: 

  • самооцінки 1 рівня (SEL1), 
  • самооцінки 2 рівня (SEL2), 
  • національні оцінки 1 рівня (NEL1),
  • національні оцінки 2 рівня (NEL2).

Кожен етап оцінювання поділявся на «оцінку в бараках», коли розглядалася наявність документів та забезпечення, та «оцінку в полі», де оцінювалось практичне відпрацювання всього переліку питань згідно чек-листа.

Оцінка мала 5 напрямків:

  • A – можливість відпрацювання планів підготовки та підготовка підрозділу. 
  • В – проведення операцій
  • С – логістичне забезпечення
  • D – засоби зв’язку та інформаційно – телекомунікаційні системи (ІТС). 
  • Е – адміністративні питання. 

Підрозділ визнається «боєготовим» якщо всі 5 напрямків оцінені позитивно. Після проходження всіх етапів підготовки та оцінки, у вересні 2021 року тактична група SOLTG31 отримала сертифікат про сумісність з підрозділами армій країн NATO.

2

Що таке NATO Response Force?

Сили реагування НАТО (СШР або NRF) створено 2002 року у Празі на листопадовому саміті НАТО. Вони прийшли на заміну союзного командування Європи мобільними силами. Перші перемовини про реорганізацію мобільних сил НАТО відбулися з ініціативи міністра оборони США Дональда Рамсфелда у серпні 2002 у Варшаві. СШР перебувають у постійній бойовій готовності.

Підрозділи NRF чисельністю до 25000 солдат виділені зі Збройних сил для швидкої реакції у разі загрози безпеці країн-учасниць НАТО та кризових ситуаціях. Це збільшує здатність сил НАТО до швидкого спільного реагування, прискорення модернізації і трансформації усіх ЗС країн-членів. Переміщуються СШР відповідно до угоди з Приймаючою країною.

Сили NRF складаються з компонентів сухопутних, повітряних, морських та Сил спеціальних операцій (SOF), які Альянс може швидко розгорнути, де це необхідно. При значному військовому конфлікті (війні) повинні стримувати ворога до підходу основних сил до 30 днів. Рішення про застосування СШР приймає Північноатлантична рада. 

1

Сухопутні сили СШР НАТО силою бригади здатні провадити операції вимушеного силового входу (forced-entry). Морські сили виконують роль ударної групи з авіаносцем, сухопутної і амфібійної груп. Повітряні сили здатні провадити до 200 щоденних вильотів. В операціях можуть використати спеціальні підрозділи. Кожні 6 місяців члени НАТО проводять ротації частин СШР. Частини, виведені зі складу СШР, впродовж 6 місяців проводять інтенсивні навчання до нової ротації.

На вересневому Уельському саміті НАТО 2014 було вирішено через інтервенцію в Криму, війну на сході України, агресивну поведінку керівництва Росії провести реорганізацію і збільшити чисельність сил швидкого реагування, здатних розгорнутись впродовж декількох днів у східних країнах-членах НАТО. Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія виразили готовність прийняти на своїй території об’єкти базування цих сил.

Чому можливість бути залученим до NRF важлива для підрозділу?

«Передусім – це дає можливість розвиватись, навчатись у партнерів з Альянсу, здобувати досвід, який потім ми зможемо передавати іншим підрозділам, тим самим підвищувати боєздатність Збройних Сил України. Чим більше підрозділів вийде на рівень взаємосумісності з NATO, тим швидше ЗСУ отримає змогу повноцінного вступу в Альянс», – говорить полковник Михайло Красотін.

Інтеграція підрозділів Сил спеціальних операцій в систему колективної безпеки під проводом Північноатлантичного альянсу неминуча. Це дає можливість відчути чітку різницю між Силами спеціальних операцій та військами спеціального призначення радянського зразка. Різниця відчутна, в першу чергу, в ключових принципах існування Сил спеціальних операцій: 

  • люди завжди важливіші за «залізо»;
  • ССО не є продуктом масового виробництва;
  • якість краща за кількість;
  • компетентні ССО не створюються тоді, коли криза вже трапилася.

3

«У військах НАТО кожен має виконувати свій специфічний напрямок. Є підривник, медик, розвідник, зброяр, кожен відповідає за свій маленький шматочок роботи, не так як в радянські часи командир групи, найбільш підготовлений, все знає, а задача решти – просто виконувати його накази. Стріляй туди, біжи туди, ось рюкзак – неси. Зараз це змінилось. Змінився підхід до відбору кадрів. Зросли вимоги навіть до звичайного солдата – він має бути морально стійкий і розумний, бо сила – це добре, але для нас це далеко не все», – розповідає Юрій.

Незабаром підрозділ планує заступити на чергування в силах NATO Response Force. Головне не зупинятися на досягнутому. Продовжувати розвиток. Нарощувати бойові спроможності. Завжди є чому навчатися у більш досвідчених партнерів, а також – поділитись з ними власними знаннями та досвідом. 

Історія 3-го полку ССО ім. князя Святослава Хороброго

3-й окремий полк спеціального призначення (3 оп СпП, в/ч А0680) знаходиться в підпорядкуванні 4-ї Служби Спеціальної розвідки Головного управління розвідки Міноборони України. Дислокується у Кропивницькому, від 2016 року входить до складу Сил спеціальних операцій ЗС України, до того перебував у підпорядкуванні оперативного командування сухопутних військ, входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування.

З набуттям Україною незалежності, 11 жовтня 1991 року, 10-та окрема бригада спеціального призначення СРСР (визнана одним із найкращих і найбоєздатніших підрозділів у радянській армії) була перепідпорядкована Міністру оборони України, а особовий склад військової частини склав присягу на вірність українському народові.

7 вересня 2000 року підрозділ перейменовано на 3-й окремий полк спеціального призначення і в липні 2003 року було передислоковано зі Старого Криму до нинішнього Кропивницького.

Сьогодні розвідники 3-го окремого полку спеціального призначення гідно виконують покладені на них завдання у війні з Росією, з перших днів від її початку виконуючи найскладніші операції. Саме їх російська пропаганда прозвала «кіборгами» під час оборони Донецького аеропорту.

Спецпризначенці полку брали участь в боях на українсько-російському кордоні у 2014 році. У червні 2014 року бійці полку захищали бази зберігання бронетанкового озброєння в Бахмуті, у липні – виконували операцію з евакуації пілота під Сніжним. За час війни підрозділ здійснив чимало успішних спецоперацій проти ворожих сил та виконав поставлені задачі.

Указом Президента України від 22 серпня 2018 року полку присвоєне почесне найменування «імені князя Святослава Хороброго».

Дмитро Сінченко для Першої електронної газети

Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
Поширити:

Залишити коментар:

коментар