Нещодавно Перша електронна писала про Антоніну Партем, яка потребує повної заміни крові. Дівчинка 4 роки тому захворіла на вітрянку, 3 роки тому їй поставили діагноз гломерулонефрит, у березні цього року – Тоні пересадили донорську нирку.
Зараз триває лікування і дівчинці вкрай потрібна фінансова допомога.
Кореспонденту Першої електронної вдалося поспілкуватися з Тонею та її бабусею Антоніною Іванівною в лікарні, де зараз дівчинці капають плазму.
– Тоню, з чого це все почалось?
– Почалось усе з вітрянки. Потім пішло ускладнення: набрякли ноги. Спочатку постави неправильний діагноз і лікували артрит. За цей час «посадили» нирки. Коли тіло «затекло» повністю, з діагнозом набряк легень мене направили в дитячу обласну лікарню. Тільки там поставили правильний діагноз – гломерулонефрит. Але внаслідок року неправильного лікування хвороба прогресувала і дійшла до стадії, на якій кажуть «медицина безсильна».
– Скільки років ти вже хворієш?
– Вітрянкою я захворіла в 14 років, зараз мені 18. Тобто 4 минулих роки провела на лікарняному ліжку.
– Антоніно Іванівно, лікування Тоня проходила в Кіровограді?
– Ні, більшість часу вона з мамою провела в Києві. Коли поставили діагноз, нас направили в Інститут нефрології АМН України, де Тоня пробула рік. Тут нам сказали: «Ваша дівчинка повільно помирає. Підключайте штучну нирку». Потім її перевели в «Охматдит», де Тоня була два роки. Нирку пересадили в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова. Там Тоня пробула ще місяць,а потім повернулась додому.
– Хто став донором нирки?
– Батько Тоні віддав свою.
– За весь цей час скільки донорської крові було використано?
– Плазму капають лише 4 місяці. Щотижня використовується кров 10 донорів. Всього близько 160 донорів.
– Як ви шукали донорів?
– В основному це наші односельчани. Просили всіх, кого знаємо. Є навіть люди, які здавали кров кілька разів. Частину крові зібрали під час акції «Я врятую твоє життя», трохи телефонували і здавали кров.
– Які процедури роблять Тоні?
– Зараз їй капають плазму. Ефективнішим був Альбумін – у ньому вища концентрація білка, який потрібен Тоні. Але вже кілька тижнів Альбуміну в лікарні немає. У нас його не виробляють, а постачання з міністерства припинилося.
– Тоня досі лежить в стаціонарі?
– Ні, зараз вона вдома. Буває ніжки набрякають, але вона ходить. Ми стараємось її чимось зайняти, бо їй дуже важко. Буває, в неї починається депресія, переживає, що лікування марне і їй нічого не допоможе…
– Що кажуть лікарі?
– Потрібно багато крові. Скільки конкретно – нам не кажуть, та вони і самі не знають. Кажуть, що поки не відновиться організм. Ще необхідний плазмаферез (очищення крові), на який у нас зараз немає коштів. Лікарі бояться, що гломерулонефрит почне знову прогресувати, тому що в крові ще є паличка хвороби, а організм уже виснажений.
– Скільки коштує лікування?
– У нас було спонсорських 5 000 євро. У клініці «Охмадит» працює волонтерська програма «Янгольська пошта» і у кожної дитини є свій волонтер. Наша – Крістіна – знайшла нам спонсора із Франції, який дав гроші. Але їх зараз уже немає…
Батьки та бабуся Антоніни просять про допомогу. Кров можна здати у Обласній станції переливання крові. У реєстратурі вкажіть, що кров для Антоніни Партем. Або зверніться в редакцію Першої електронної газети і ми організуємо процес.
Особливо Тоні потрібна фінансова допомога.
Звертайтесь за телефоном: Антоніна Іванівна 098 983 89 47
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета