Верховна Рада ухвалила закон “Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)”. Це рішення підтримали 245 депутатів. Зокрема, і “слуги народу” від Кіровоградщини – Олександр Дануца, Ігор Мурдій, Юрій Кузьбит та Олег Воронько. Позафракційний Олесь Довгий не голосував.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Як пише УП, закон прийнято з порушенням регламенту, оскільки прийняття в цілому відразу після першого читання допускається лише у тому разі, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів. Перед голосуванням за законопроект про імпічмент зауваження щодо його змісту висловлювали представники фракцій “Батьківщини” та “Європейської солідарності”. На необхідності доопрацювання документа наголошувало і Головне науково-експертне управління Ради.
Розповідаємо, що зміниться для президента України і за що його можуть прибрати з посади.
Що таке імпічмент?
Це процедура усунення з посади вищих посадових осіб держави, як правило, президента.
У різних країнах світу процедура імпічменту регулюється відповідно до власного законодавства і є однією зі складових системи стримувань і противаг.
Що говорить про імпічмент Конституція?
Імпічмент президента оголошують у двох випадках: вчинення ним державної зради або іншого злочину. Про це пише стаття 111 Конституції України.
Перелік “інших злочинів”, за скоєння яких главу держави можуть позбавити посади, в Основному законі не наводиться.
В коментарі “Українській правді” народний депутат від фракції “Слуга народу”, адвокат Олександр Качура пояснив, що в законопроекті йде мова про кримінальні злочини.
“Інші – це кримінальні злочини. Всі статті Кримінального кодексу вписати неможливо. Все не кримінальне – це не злочин, а проступок і правопорушення. Відповідно інша кваліфікація”, – сказав він.
Процедура усунення президента з поста входить до одного з 37 повноважень Верховної Ради, які визначені Конституцією.
Щоб оголосити імпічмент президента, це питання спершу має бути ініційоване парламентською більшістю та підтримане мінімум 226 голосами нардепів.
Для проведення розслідування Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Згодом висновки і пропозиції ТСК розглядаються на засіданні парламенту.
Рішення про звинувачення президента України ВР приймає за наявності підстав і не менш ніж 300 голосами.
Після цього справу перевіряє Конституційний Суд. Він надасть Раді висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент.
У свою чергу, Верховний Суд передає парламенту висновок про те, що діяння, в яких звинувачується президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Далі рішення про усунення глави держави з поста в порядку імпічменту своїми голосами мають підтримати як мінімум 338 народних депутатів – три чверті від конституційного складу.
У разі дострокового припинення повноважень президента виконання його обов’язків покладається на голову Верховної Ради.
Ухвалення законопроекту має забезпечити фактичну реалізацію Конституції щодо імпічменту. Документ визначить склад тимчасової слідчої комісії, статус спеціального прокурора та спеціальних слідчих, які будуть вести розслідування.
Так було з Януковичем?
Процедуру імпічменту президента в Україні жодного разу не застосовували. Після втечі Януковича з Києва парламент підтримав постанову про усунення його з посади президента України.
В ній йшлося про те, що Янукович самоусунувся від виконання своїх конституційних обов’язків, “поставивши під загрозу керованість держави територіальну цілісність і суверенітет України”.
“Виходячи з обставин крайньої необхідності, Верховна Рада України, виражаючи суверенну волю українського народу, постановляє: встановити, що президент України Віктор Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує своїх обов’язків”, – зачитав тоді текст постанови з президії парламенту Олександр Турчинов.
Захисники Януковича наполягають, що його усунення з посади президента було незаконним та неконституційним. Статті Конституції України пояснюють, що припинення повноважень президента можливо лише у разі:
- відставки;
- неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я;
- усунення з поста в порядку імпічменту;
- смерті.
Чому зараз?
Прийняття закону про імпічмент президента було однією з обіцянок в передвиборчій програмі Володимира Зеленського.
Згодом після інавгурації президент подав до Верховної Ради VIII скликання проект закону про імпічмент глави держави, але його не внесли в порядок денний.
Ба більше, народні обранці на прощання ухвалили законопроект “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, який був зареєстрований в парламенті ще наприкінці 2014 року.
В документі вказується, що спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (ТСК) – це колегіальний тимчасовий орган парламенту, до якого входять нардепи, спецпрокурор та спецслідчі.
Завданням комісії, зокрема є проведення розслідування обставин щодо вчинення президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному більшістю народних депутатів поданні про усунення глави держави з поста в порядку імпічменту.
Також комісія матиме доступ до будь-яких документів будь-яких посадових осіб, у тому числі, до таємних.
Закон був підписаний спікером парламенту Андрієм Парубієм ще 12 червня, проте автограф Зеленского під документом так і не з’явився.
“Українська правда” намагалась з’ясувати причини цього в Офіса президента, але відповіді не отримала.
Після голосування на парламентських виборах 21 липня Зеленський запевнив, що новим скликанням Верховної Ради буде прийнятий закон про імпічмент.
“Буде закон про імпічмент, один з перших законів, який внесе “Слуга народу”. Це – рішення всієї партії, кожного з нас. Ми обіцяли, і ви у порядку денному нової Верховної Ради обов’язково побачите цей закон. Не доповнення, а закон про імпічмент президента”, – пообіцяв глава держави.
Як можна буде усунути президента в Україні?
Процедуру імпічменту мають ініціювати письмовим поданням з підписами мінімум 226 парламентарів. Законопроект зазначає, що підписи не відкликаються.
Далі з “метою повного, всебічного та неупередженого розслідування” створюється тимчасова слідча комісія. Вона готуватиме висновки і пропозиції щодо вчинення президентом державної зради або іншого злочину.
До складу ТСК за принципом пропорційного представництва фракцій та груп увійдуть народні депутати, а також спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Спецпрокурором і спецслідчими можуть бути не лише члени парламенту. Пункт 5 четвертої статті законопроекту визначає такі вимоги до кандидатів на посади:
- є громадянином України, який проживає на її території не менше десяти років;
- вільно володіє державною мовою;
- має вищу юридичну освіту;
- має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді прокурора та/або слідчого;
- не має судимості.
В свою чергу, права, свободи і законні інтереси президента у процедурі імпічменту забезпечуватимуть його захисники. Їх може бути не більше п’яти. На відміну від кандидатів на посади спецпрокурора та спецслідчих, у законі немає додаткових вимог до захисників глави держави.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на відкритому пленарному засіданні Ради. Але якщо у матеріалах ТСК є інформація, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю, то засідання парламенту проходить у закритому режимі.
Після цього Верховна Рада таємно голосує бюлетенями за постанову про звинувачення президента. Рішення буде прийняте, якщо “за” проголосують як мінімум 300 депутатів.
У разі прийняття постанови ВР звертається до Конституційного Суду та Верховного Суду.
У КС – для перевірки справи та отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент.
У ВС – для отримання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Якщо висновки КС та ВС засвідчать дотримання вимог Конституції та законів, відбувається таємне голосування за постанову про імпічмент президента.
Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосують три чверті народних депутатів від конституційного складу Ради, тобто як мінімум 338.
У разі неприйняття постанови спікер парламенту оголошує про припинення процедури імпічменту, припиняє повноваження спеціальної тимчасової слідчої комісії, а також від імені Верховної Ради у письмовій формі вибачається перед президентом.
У законопроекті також сказано, що відставка президента за власним бажанням є підставою для припинення процедури імпічменту, а також для закриття відповідних проваджень в Конституційному і Верховному судах.
Водночас матеріали щодо ініціювання імпічменту, висновки і пропозиції ТСК, а також документи та результати експертиз направляються для здійснення досудового розслідування відносно глави держави.
