Громада села Перегонівка Голованівського району першою в Кіровоградській області оголосила про свій перехід від московського патріархату до Православної церкви України. Як повідомляла Перша електронна газета, таке рішення мешканці села прийняли під час загальних зборів прихожан Храму Воздвиження Хреста Господнього, які відбулися 24 січня.
Проте, наступного дня, 25 січня, у селі відбулися інші збори – теж нібито релігійної громади Перегонівки, під час яких учасники вирішили залишитися у складі московського патріархату. Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської єпархії УПЦ МП.
Таким чином, склалася ситуація, за якої один храм став спірним майном двох релігійних громад, які не визнають одна одну.
За словами перегонівського сільського голови Володимира Козака, церкву почали будувати за ініціативи тодішнього директора Перегонівського цукрового заводу Володимира Ігнатенка. Кошти на це виділялися з бюджету підприємства, добровільно відраховувалися з зарплати працівників заводу, також матеріально допомагали місцеві колгосп і радгосп, всі охочі жителі села. Жодна релігійна організація до спорудження храму не долучалася.
«Будівництво було завершено 1996 року. Тоді ж запросили священика. Зараз церква юридично належить релігійній громаді УПЦ МП», – зазначив В.Козак.
Взагалі, за роки керівництва В.Ігнатенка завод вкладав великі кошти в розбудову села і розвиток його інфраструктури. А всі споруджені об’єкти, як от церква, передавалися у власність місцевої громади. Яким чином храм перекочував у юридичну власність УПЦ МП, з’ясувати не вдалося. Проте, згідно з чинним законодавством, це не позбавляє вірян права на зміну релігійної приналежності, як у тому намагався переконати митрополит Кіровоградський і Новомиргородський УПЦ МП Іоасаф у своїх неодноразових заявах.
Зокрема, під час нещодавньої прес-конференції Іоасаф стверджував, що збори релігійної громади Перегонівки, проведені 24 січня, є незаконними. При цьому він посилався на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», підписаний Президентом України 28 січня 2019 року.
«У законі написано, що рішення про зміну підлеглості та статуту ухвалюється не менше як двома третинами від кількості членів релігійної громади. І право скликання парафіяльних зборів належить виключно парафії і тій юридичній громаді, в яку входить 10 вірян і настоятель», – сказав митрополит.
Проте, у зазначеному ним документі, немає такої норми, яка визначає існування парафії фактом наявності 10 вірян і 1 священика.
Разом з цим, посилаючись на той же закон, Іоасаф додав: «Іншими людьми – жителями цього села чи головою сільради – збори скликатись не можуть, бо вони не мають юридичної сили». А в подальшій промові намагався переконати в тому, що членом релігійної громади може бути лише активний вірянин, який часто відвідує церкву.
В оригіналі ж цитованого митрополитом документу зазначено «Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян … Членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення … Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами», без уточнення їхнього статусу в громаді, частоти відвідування богослужінь чи обов’язкової участі священика.
Детальніше з документом можна ознайомитися тут.
У відповідь на риторику Іоасафа про штучно зібрані збори «не релігійної, а територіальної» громади Перегонівки, сільський голова Володимир Козак зазначив: «Я не брав участі в організації зборів. Люди самоорганізувалися і звернулися в сільраду, повідомили, що хочуть провести збори. Тоді сільрада пішла назустріч громаді».
Читайте також: Як “московські” священники опиралися переходу кропивницького храму до ПЦУ
На цьому ж наполягає і голованівський благочинний протоієрей отець Михайло Шквара: «Про збори я дізнався на вихідних. Ввечері подзвонили люди з Перегонівки і спитали, чи можу я приїхати засвідчити їхні збори, бо місцевий священик відмовився прийти. І я погодився, бо не гоже відмовляти вірянам в допомозі».
Нині ж, за його словами, попри невдоволення представників МП, громада вже готує документи, щоб юридично оформити перехід до ПЦУ. «Зараз саме збирають паспортні дані. До речі, це якраз дасть можливість підтвердити, що людей, які підтримують перехід, більше і вони є місцевими мешканцями», – наголосив отець Михайло Шквара.
Щодо кількісного і територіального співвідношення громадян, які брали участь у зборах 24 і 25 січня, то згідно з офіційними повідомленнями Голованівської РДА і прес-служби МП, а також свідченнями жителів Перегонівки, маємо такі дані:
24 січня на збори зібралося близько 200 осіб – усі, крім запрошеного протоієрея і кількох представників Голованівської РДА, є жителями села. За перехід до Православної церкви України проголосувала більшість – 160; троє в процесі дискусії висловилися проти, а під час голосування – утрималися. Мешканці Голованівська участі в прийнятті рішення не брали.
25 січня на збори зібралося за різними версіями від 20 до 50 осіб (прес-служба МП офіційної кількості не повідомляє); серед них мешканці різних сіл Голованівського і Маловисківського районів. Зокрема: благочинний Голованівського округу протоієрей Михаїл Мельникович, благочинний Смолінського округу протоієрей Олександр Хомич, котрий головував на зборах, священики Хрестовоздвиженського храму прот. Святослав Левандовський та прот. Павло Мельник і настоятель храму на честь св. ап. і єв. Іоанна Богослова с. Крутеньке ієромонах Афанасій (Зубко), які приїхали в супроводі односельців. Як повідомляється на сайті УПЦ МП, присутні прийняли одностайне рішення залишитися в лоні московського патріархату. Проте за фотографіями, розміщеними на цьому ж ресурсі, помітно, що «за» озвучені рішення голосують не всі.
Наскільки правомірними і відповідними до релігійних канонів є рішення обох зборів, Перша електронна газета поцікавилася у Єпископа Кропивницького та Голованівського Православної Церкви України Марка.
«Закон говорить, що будь-яка релігійна парафія має право змінювати релігійну підлеглість. Це робиться на загальних зборах громади і скликати їх може будь-хто з вірян. Бо ж священик, на жаль, часом може не підтримувати свою громаду чи сам не мати підтримки вірян. Про необхідність «10 вірян і 1 священика» взагалі ніде не йдеться – ні в старій редакції закону, ні в новій, ні в статуті релігійної громади, – дивується Єпископ. – Щодо тези «територіальна, а не релігійна громада», то я взагалі не розумію, як їх можна розділити?! Якщо зібралися православні християни, які живуть в цьому селі, то як їх можна розділяти?
Навпаки, виникають великі питання стосовно участі в тих зборах (25 січня, ред.) людей зі Смоліно та інших сіл. Бо якраз вони не належать до перегонівської громади ніяким чином і не можуть брати участі у прийнятті рішень».
Єпископ Марк переконаний, що альтернативні збори були проведені представниками московського патріархату, аби створити пропагандистську картинку для російського телебачення і покровителів з Москви.
Так і в Перегонівці: ви в селі одна громада і ніхто не може приїхати, привезти ще своїх людей і вказати вам, як ви маєте жити, коли і кому молитися! Бо доля села лише в руках його жителів!».
Читайте також: Як російські ЗМІ показали “релігійні баталії” у Кропивницькому