Україна посідає одну з найгірших позицій у світі за даними енергоємності – вітчизняний показник майже у 4 рази нижчий, ніж середньоєвропейський.
Попри популярність серед пересічних українців думки, що у великому споживанні газу «винні» підприємства олігархів, дослідження показують, що найбільшим споживачем газу в країні є населення. За даними аналітиків ГО «Український центр європейської політики», для обігріву приватних будинків ми використовуємо 45% газу від загального обсягу. Крім того, близько 60% з 18 млрд кубометрів, які спалює населення для обігріву, втрачається марно, тобто фактично йде на обігрів повітря через неефективні котли, теплотраси та вкрай погану термоізоляцію будинків.
Найкращим стимулом для енергомодернізації власних помешкань для кропивничани стали перші квитанції від теплопостачальних підприємств. Став очевидний зв’язок між заходами з енергомодернізації та економією. Проте для того, щоб почати економити, потрібні гроші.
Ще у 2014 році соцопитування, проведене в рамках Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа», показало, що 93% респондентів готові вкладати власні кошти у покращення енергоефективності житла, але 52% з опитаних відповіли, що готові це робити лише за умови державної підтримки. 86% опитаних дотримуються думки, що саме влада повинна взяти на себе відповідальність за розробку і впровадження програм енергозбереження для домогосподарств.
Державна програма «теплих кредитів»
У 2014 році в країні з’явилася можливість отримати реальну державну допомогу на енергомодернізацію житла. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) запустило програму «Теплих кредитів» − першу системну програму співфінансування заходів з енергоефективності для населення. Програмою передбачено механізм співфінансування для домогосподарств у вигляді отримання цільової позики на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання та компенсацію з боку держави частини цього кредиту (від 20 до 40%). Кошти дають на заміну газових котлів у приватному секторі на альтернативні, утеплення стін, заміну вікон тощо. Ефективність програми підсилила можливість отримати додаткове відшкодування позики за рахунок місцевих бюджетів.
Наприклад, на Кіровоградщині діє обласна програма енергоефективності, згідно з якою на відшкодування «теплих кредитів» у нинішньому році передбачено 200 тисяч гривень. Проте програма спрямована на підтримку лише окремих категорій населення – сімей загиблих учасників АТО і військовослужбовців. Як розповіли в департаменті житлово-комунального господарства Кіровоградської ОДА, ще жодна сім’я учасника АТО не виявила бажання отримати державну допомогу, на відміну від ще одного виду державної допомоги – безоплатного капітального ремонту житла. Термін дії Програми завершується в нинішньому році, проте, як запевнили в департаменті ЖКГ, на наступний рік планують закласти в обласному бюджеті і «теплі» кошти на допомогу ОСББ.
Міська програма підтримки ОСББ прийнята в Олександрії. Програму відшкодування частини кредитів, отриманих об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків на впровадження заходів з енергозбереження на 2016-2020 рр. затвердили у квітні минулого року. Фінансування Програми відшкодування частини кредитів, отриманих об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків на впровадження заходів з енергозбереження, здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету. Програмою передбачене відшкодування ОСББ частини кредитів на проведення робіт з термоізоляції зовнішніх стін; реконструкцію, монтаж нових теплових, водопровідних, каналізаційних та електричних мереж; облаштування або ремонт індивідуальних теплових пунктів; придбання загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії та води; встановлення енергозберігаючих вікон в прорізах сходових клітин, встановлення утеплених вхідних дверей на входах в під’їзди; модернізацію систем освітлення місць загального користування, модернізацію систем вентиляції та інше.
Згідно з цією Програмою відшкодування частини кредиту з міського бюджету м. Олександрії надаватиметься ОСББ у розмірі до 20% від максимального розміру основної суми кредиту, але не більше 100 тис. грн за одним кредитним договором. Для того, щоб отримати допомогу з міського бюджету, ОСББ уже має укласти договір на кредит з одним із трьох державних банків – «Укрназбанком», «Ощабанком» чи «Укрексімбанком».
Головний спеціаліст управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради Валентин Ціпов’яз розповідає, що попри теоретичну підтримку держави і органів місцевого самоврядування, ОСББ не поспішають брати кредити, бо навіть задекларовані 20-23% річних плати по кредиту – це не підйомна сума для зубожілого населення.
«Чому люди не беруть кредити на утеплення? Це дуже важко при такій нестабільній економічній ситуації. А ще ж субсидії, пенсіонери з мізерними пенсіями, боржники. Незважаючи на всі ці фактори наступного року ми сподіваємося «розворушити» одне-два ОСББ (всього їх в Олександрії 39 – авт.) і все ж таки запустити цю програму» − розповів чиновник.
Без підтримки міської влади, але за підтримки державного бюджету змогли реалізувати проект з енергомодернізації в олександрійському ОСББ «Шахтарочка». Його керівник – Григорій Миколайович Кримченко опікується старою цегляною п’ятиповерхівкою на чотири під’їзди. Після кількох зустрічей і загальних зборів із представниками «Ощадбанку» актив ОСББ вирішив скористатися державною програмою з енергомодернізації і позичити в держави 30 тисяч гривень на заміну вікон на сходових клітинах.
“Спочатку було дуже важко, я збирав збори, про всі деталі договору, який ми мали укласти, розказували спеціалісти із «Ощадбанку», але люди боялися ставити підписи у будь-яких документах, переживали за власне майно, бо їх лякало слово «кредит». Але сказав своїм сусідам, щоб не переживали, адже підпис у договорі з банку ставлю я і ще троє чоловік-членів ОСББ”, − розповів Григорій Миколайович.
Документи на оформлення кредиту збирали протягом місяця. Із квартплатою 1,50 за квадратний метр кредит вдалося погасити за три місяці. Тепер у будинку тепло, адже нові подвійні пластикові вікна не пропускають холод, а в окремих під’їздах є батареї опалення.
Григорій Кримченко запевняє, що такі відносно невеликі кредити під силу ОСББ, більший кредит – на утеплення чи заміну комунікацій, вони б не потягнули.
«Люди бояться і цьому є дві причини: новизна самого механізму кредитування ОСББ і недостатня кількість коштів на рахунках в ОСББ. Малі кредити – до 40-50 тис грн ОСББ виплатити під силу. Але треба враховувати, що крім кредиту щомісяця доведеться виконувати інші платежі – за електроенергію, вивіз сміття, і так далі. Кредит можна брати, якщо щомісяця ви маєте 30-40 тисяч із будинку», − поділився досвідом пан Григорій. Наступного року керівник ОСББ «Шахтарочка» планують за рахунок кредитних коштів замінити комунікації у підвалі.
«Заморожені» «теплі» кредити
За правилами, кредити надають три банки − “Ощадбанк”, “Укргазбанк” чи “Укрексімбанк”. Наприклад, в кропивницькому обласному відділенні «Ощадбанку» на запитання про те, чи діє програма «Тепле житло» нам відповіли, що «програма діє, а от гроші закінчилися». Тобто кредити на утеплення видають, але держава не компенсує відсотки. Подібна ситуація і в «Укргазбанку».
Як розповіла начальник відділу організації роздрібних продажів Кіровоградської обласної дирекції «Укргазбанку» Олена Дубова, у 2016 році, коли держава підтримувала згадану програму, в Кіровоградській області було видано 677 «теплих» кредитів на суму 11,7 мільйонів гривень. Пакет документів, який необхідно було представити для отримання коштів, мінімальний − паспорт, ідентифікаційний номер, довідка про доходи або довідка з пенсійного фонду. За правилами, бажаючі утеплитися приносили в банк рахунок з магазину, де планували придбати матеріали для утеплення. Загалом схема отримання кредиту мала такий вигляд: «Вибір постачальника послуги – звернення до банку – отримання рішення – отримання кредиту – надання документів про виконані роботи». Після цього банк подає інформацію в Держенергоефективності, яке й перераховує відшкодування.
Однак зростаюча популярність «теплих кредитів» призвела до браку бюджетного фінансування. За інформацією Держенергоефективності, у державному бюджеті на 2016 рік на відшкодування за «теплими» кредитами було передбачено лише 893,8 млн грн, що було втричі більше, ніж за 2015 рік, але все одно недостатньо. В результаті, у липні 2016 року кошти на відшкодування фізособам, що брали позики на утеплення будинків та заміну газових котлів закінчились. Проблема браку фінансування програми «теплих» кредитів на наступний рік залишається достатньо гострою, оскільки у проекті державного бюджету на наступний, 2017 рік, фінансування заходів з енергоефективності та енергозбереження передбачене лише на рівні 400 млн грн…
Програма IQ-energy
Проект ІQ Energy, запущений у квітні 2016 року, спрямований на співфінансування енергоефективних проектів у житловому секторі України. На сьогодні IQ Energy налагодив співпрацю з трьома банками – «УкрСиббанк», «ОТП Банк» та «Мегабанк» – в яких позичальники можуть отримати позики орієнтовно під 20% річних та отримати 20% компенсації кредиту за умови, що вдасться досягнути економії енергії 20%. У планах і підтримка ОСББ, які можуть отримувати компенсацію у розмірі 25% – 35% від вартості проекту енергомодернізації будинку.
Про успішні проекти, реалізовані на Кіровоградщині за сприяння ІQ Energy, ми обов’язково розповімо у «НГ».
На сайті програми www.iqenergy.org.ua детально можна ознайомитися з особливостями програми, отримати консультацію щодо видів утеплення, розрахувати можливу економію енергії та скорочення викидів СО2і найголовніше, скориставшись калькулятором, приблизно оцінити необхідний обсяг інвестицій в залежності від типу будинку та потенційну економію на сплаті житлово-комунальних послуг.
Гаряча лінія Програми: 0-800-50-57-17
* * *
Інвестиції в енергомодернізацію – дороге задоволення як для держави, так і для власників помешкань. Без донорських програм, ефективність яких доведена в Європі, та стабільного фінансування новий для України ринок послуг енергоефективності буде міфом.
Інна Тільнова