У містечку Знам’янка, що на Кіровоградщині, відкрили меморіальну дошку загиблому рядовому зенітного розрахунку 42-го батальйону територіальної оборони Віктору Голому.
Дошка встановлена з ініціативи районної організації “Знам’янське козацьке товариство Буго-Гардівської паланки”.
Таких меморіальних дощок сьогодні, коли триває російсько-українська війна, відкривається чимало. Але про Віктора Голого хотілося б сказати окремо. Його батько – Анатолій Голіков, значну частину свого життя віддав Радянській армії. Кадровий військовий, вийшовши в запас, він не залишився байдужим до національно-патріотичного виховання. Уже більше півтора десятиліття він очолює районну організацію ВУТ «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. У цьому ж середовищі, пронизаному небайдужістю до рідної мови, історії, культури ріс його син Віктор. Він знав, що їхнє родове козацьке прізвище Голий, писарі у Радянській армії під час служби батька переписали на звичніше для них і уніфіковане – Голіков.
Тож коли підріс, повернув собі справжнє прізвище – Голий. Отримав освіту, став співробітником міського краєзнавчого музею, який свого часу очолював нащадок роду Тараса Шевченка по сестрі Катерині В’ячеслав Шкода. Віктор глибоко вивчав історію того краю, де народився і виріс. Його хвилювала романтика Холодноярської республіки, до якої частково належала і Знам’янщина, цікавило давнє минуле. Він розробляв туристичні екскурсії рідним краєм, хотів, аби його полюбили і перейнялися його красою та героїчним минулим, якомога більше людей, особливо молодь.
Звісно, він не міг не піти на цю війну, бо розумів, як далеко не всі це усвідомлюють, хто наш ворог і чому він зазіхає на нашу землю і свободу. Піщов і загинув. Та залишився син Мирослав. Саме вони – Анатолій Миколайович Голіков і Мирослав Голий і відкрили меморіальну дошку.
СЛАВА ГЕРОЮ!!!