Сьогодні, 20 липня, у художньому музеї відбулась публічна лекція професора сценографії Райєрсонівської школи виконавських мистецтв, університету імені Е. Райєрсона, Торонто (Онтаріо, Канада) Павла Босого.
Розпочала зустріч директор обласного художнього музею Тетяна Ткаченко, представивши присутнім поважного лектора:
«Павло Босий – знаний мистецтвознавець. Серед сфер його наукового зацікавлення історія мистецтв, історія театру, геральдика, дизайн музейних експозицій і ще багато чого. Я знаю, що серед присутніх є колишні і нинішні співробітники нашого музею, яким пощастило працювати під керівництвом Павла Васильовича. Він – наш геній музейного мистецтва, наш моторчик. Саме завдяки йому у нас було створено безліч цікавих мистецьких проектів».
Узявши слово, сам Павло Босий заявив, що не любить формалізм і хотів би, щоб зустріч пройшла у форматі бесіди – віртуальної екскурсії музеями Торонто.
«Я намагаюсь бути сучасною людиною, тому наша публічна лекція проходитиме в ознайомлювальному форматі і без претензії на наукоподібність. Знаєте, продовжуючи тему перейменування, хочу зауважити що усі знають, народну назву Нью-Йорку – «Велике яблуко». Так от, Торонто теж має таку скромну і не претензійну назву – “Центр Всесвіту”. І, як ви розумієте, музеї у такому місті особливі», – розповів Павло Босий.
Знайомство з музеями Торонто розпочалось з інформації про Форт Йорк – найстаріший і найбільший музей міста. Далі професор сценографії розповів про ще один музей – «Будинок Маккензі» названий за ім’ям канадського журналіста і політика шотландського походження. Концепція музею така, що нічого чужорідного у ньому не має бути, усе працює на представлення епохи XIX століття. Екскурсоводи у автохтонному одязі, повністю збережені інтер’єри і предмети побуту, а у друкарні (єдиній експозиції, у якій повністю збережене обладнання, яке дійсно належало Маккензі) є навіть можливість самостійно надрукувати свою візитівку.
«Усі музеї Торонто мають потужне інтерактивне наповнення. Збираємо гармати заради гармат? Навіщо? Звісно, є речі до яких не можна торкатись і вони мають бути захищені чи огороджені, – зазначив Павло Босий. – Але Музей існує не лише експозицією, він має бути живим і відповідати інтересам його відвідувачів».
Читайте також: Канадський професор підтримав назву Кропивницький
За словами музеєзнавця, є експозиції яким треба розсіяне світло і класичний вид, але у більшості випадків, зараз відбувається взаємодія: місце, де знаходиться та чи інша колекція, впливає на вигляд і стиль виставки, а експозиція впливає на вигляд музею, у якому вона представлена.
Найбільше уваги Павло Босий приділив Королівському музею Онтаріо. У цьому найнезвичнішому музеї країни досить часто проводять весілля та інші розважальні заходи, а у великому залі навіть проходять заняття йогою. Босий розповів, що такий підхід підтримується більшістю інших музеїв Канади, адже так люди не тільки займаються тим, що їм подобається, але й знайомляться з експозиціями музею. До того ж фото і відео зйомка у музеях безкоштовна, а твори мистецтва не просто представлені, але й показано як вони функціонують.
“Хочу ще сказати щодо зовнішнього вигляду музею. Кристал, який проривається зі старого будинку викликав багато суперечок і ще більше відвідувачів. Тому «високочолий» музей, який дивиться зверху вниз на людей, має залишитись у ХІХ столітті. У футуристичній частині будівлі, до речі надзвичайно гарній і зручній, розміщена колекція повних скелетів динозаврів. Так вже склалось, що у Канаді було багато динозаврів і тому багаті експозиції з палеонтології. І ніякий Мікеланджело не може посперечатися з динозаврами”, – розказав Павло Босий.
Більше фото тут. Катерина Білоконь, Перша електронна газета
Можно назвать тему диссертации “профессора” и когда,где он ее защитил?