Як кіровоградські науковці в Румунію на конгрес нумізматики їздили

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

На запрошення Румунського нумізматичного товариства, науковці Кіровоградського національного технічного університету: декан факультету економіки та менеджменту КНТУ Володимир Зайченко і завкафедрою суспільних наук та документознавства КНТУ, професор Василь Орлик взяли участь в роботі ІІІ Міжнародного конгресу нумізматики в Румунії, який проходив у старовинному трансільванському місті Брашов. Пише сайт КНТУ.

Як розповів професор Василь Орлик, подібні наукові нумізматичні конгреси періодично проводяться в різних Європейських країнах. Якщо взяти країни Центральної Європи, то румунський конгрес нумізматики входить до першої четвірки найбільш представницьких та поважних форумів у колі фахівців із науки нумізматики.

В 2012 році професор Василь Орлик брав участь в роботі міжнародної науково-практичної конференції, що проходила у Литві, разом із представниками Румунського нумізматичного товариства, і в результаті співпраці отримав запрошення на І Міжнародний конгрес нумізматики в Румунії, який мав відбутися того ж року. Відвідати той конгрес не вийшло, у наступному року – Міжнародний конгрес нумізматики в Румунії проходить із періодичністю раз на два роки – Василь Орлик брав участь у форумі заочно, надавши свою доповідь організаторам, а вже цього року, після чергового запрошення від Румунського нумізматичного товариства, було прийнято рішення поїхати на конгрес до Брашова.

За словами професора Василя Орлика, в роботі ІІІ Міжнародного конгресу нумізматики в Румунії взяли участь вчені з більш, ніж 12 країн Європи, зокрема, із Великої Британії (професор Кембриджського університету), Італії, Німеччини (професор Боннського університету), Польщі, Молдови, Румунії, Словаччини, Чехії, Угорщини, Білорусі та інш, а також делегація українських науковців із Кіровоградського національного технічного університету. Сам форум проходив на базі культурного центру «Редута» в історичному центрі старовинного міста Брашов. Головними співорганізаторами конгресу виступили Румунське нумізматичне товариство і Міністерство культури Румунії.

Для конгресу Василь Орлик і Володимир Зайченко підготували тези доповіді і презентацію виступу англійською мовою (на засіданні конгресу можна було доповідати національною мовою, організатори забезпечили можливість синхронного перекладу). Тема доповіді декана ФЕМ Володимира Зайченко: «Комеморативні монети Національного банку України із християнською символікою», тема доповіді професора Василя Орлика: «Проблеми ідентифікації монет Банату Северин із символікою тевтонського ордену».

«Моя теорія повністю спростовує концепцію румунських науковців, яку існувала приблизно із 1980-го року, – зауважує професор Василь Орлик. – Мною було доведено, що монети Банату Северин не мають відношення до румунських монархів, це виключно монети, карбовані за час перебування там представників Тевтонського ордену (Банат Северин – південно-східна частина історичного краю Банат, розташованого між Дунаєм, Нижньою Тисою і Трансільванськими Альпами на прикордонних територіях угорського королівства ХІІІ ст.. Банат Северин відігравав особливу роль у захисті Угорщини від нападів османів та був предметом територіальних суперечок між угорським королівством та Валахією – прим.).Румунські доктори наук, професор Кембриджського університету, що були присутні на конгресі, із цією моєю теорію погодилися».

«За допомогою стародавніх монет можна вивчати історію, – розповідає Василь Орлик. – Монети – це джерело інформації про відповідні історичні епохи. Досліджуючи зображення, надписи на монетах ми можемо отримати уявлення про культурний, економічний та соціальний розвиток країн і народів».

«А оскільки монети нерозривно пов’язані із економічними процесами, досліджуючи монети, ми можемо побачити, як в ті чи інші часи розвивалася економіка, як розвивались торгівельні шляхи, міжнародні відносини», – додає декан факультету економіки та менеджменту Володимир Зайченко.

«У нас на кафедрі суспільних наук та документознавства з 2007 року здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність» – зараз ця спеціальність носить назву «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», – розповідає Василь Орлик. – Для студентів цієї спеціальності передбачено вивчення спеціальних та допоміжних історичних дисциплін, і один із модулів таких дисциплін є «Нумізматика». Студенти вивчають історію через монети. Також у нас на кафедрі існує аспірантура з історичних наук, і аспіранти мають можливість займатися дослідженнями проблем нумізматики. Наприклад, один із моїх аспірантів Андрій Бойко нещодавно успішно захистив кандидатську дисертацію з нумізматики і зараз працює у Національному музеї історії України.

До речі, в 2011 році кафедра суспільних наук та документознавства КНТУ першою в нашій країні організувала проведення міжнародного нумізматичного форуму саме в Україні. Наша кафедра, спільно із Інститутом історії України НАН України та Переяслав-Хмельницьким державним педагогічним університетом імені Григорія Сковороди, регулярно організовує Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки». Восени минулого року конференція відбувалась на базі КНТУ, цього року вона пройде, скоріш за все, на базі історико-культурного заповідника «Межибіж», свою участь у IV-й конференції вже анонсували науковці восьми країн Європи».

Як повідомив декан факультету економіки та менеджменту КНТУ Володимир Зайченко, протягом Міжнародного конгресу нумізматики в Румунії він проводив перемовини із представниками європейських університетів на предмет можливої співпраці щодо спільної з КНТУ підготовки студентів (навчання за програмами «подвійних дипломів»), щодо обміну студентами та проходження нашими студентами практики за кордоном. Зокрема, за цими напрямках вдалося налагодити контакти із представниками німецьких, сербських, італійських університетів.

«На конгресі наші друзі-археологи із Академії наук Польщі розказали, що вони отримали грант за програмою «Еразмус+» на проведення в Україні розкопок античної доби, – додає професор Василь Орлик. – І вони готові залучати студентів нашої кафедри до археологічних експедицій. Очікується, що наші студенти будуть там працювати за своїм навчальним профілем – документувати та архівувати археологічні знахідки».

Також під час Міжнародного конгресу нумізматики в Румунії завкафедрою суспільних наук та документознавства КНТУ, професора Василя Орлика було включено до складу редколегії ще одного, вже п’ятого за ліком польського наукового видання, яке індексується декількома європейськими наукометричними базами.

Підготував Олександр Виноградов

Поширити:

Залишити коментар:

коментар