Щомісяця четверо-п’ятеро олександрійців потрапляють до районної лікарні з ранами від укусів домашніх чи безпритульних тварин. У таких пацієнтів медики часто-густо констатують серйозні ушкодження м’яких тканин та відкриті рани на тілі, загоїти які самостійно постраждалим не під силу. На жаль, у деяких випадках обійтись без втручання того ж хірурга чи допомоги інших кваліфікованих фахівців – просто нереально. Ось і на травневі свята до ЦРЛ потрапила 8-річна дівчинка Катруся Н., яку за обличчя покусала сусідська собака, добряче пошкодивши дитині щічки та вуста.
«Аби попередити можливість сказу, ми фактично одразу відправили дитину до обласної лікарні, де їй ввели першу ін’єкцію вакцини проти сказу. Решту препарату адміністрація ЦРЛ придбала за спонсорські кошти і постраждала була вакцинована на місці, – говорить головний лікар закладу Валентина Гарагуля. – На жаль, останні два роки ми не отримуємо достатню кількість доз вакцини від сказу, яку мали б закуповувати за кошти державного бюджету. Торік, щоправда, її купували за рахунок коштів районного бюджетів та інших джерел. Але нині придбати згадані препарати стало складніше, оскільки приватні організації, які займалися їх реалізацією – відтак не отримали ліцензій і тому самостійно знайти постачальників стає дедалі важче, тим більше, що держава вакциною не забезпечує».
До речі, повна схема вакцинації одного пацієнта – шість ін’єкцій, які наразі коштують близько трьох тисяч гривень. Їх вводять протягом тижня, доки у людини триває інкубаційний період при зараженні сказом. Але якщо пацієнтові не надати повноцінне лікування, то стовідсотково він не виживе. Тож сьогодні актуальним для нашого регіону, і не тільки, є питання: як рятувати дітей від сказу, коли вакцин у продажу немає? Тим більше, щороку тварини кусають сотні людей, частина яких має серйозні пошкодження і, безсумнівно, потребує вакцинації.
У даному випадку, як наголошує лікар ЦРЛ, дівчинка отримала необхідну кількість ін’єкцій, що має її захистити. І тепер її життю нічого не загрожує. Але у випадку, якби через сім днів виявилося, що маленька пацієнтка заражена сказом, то без профілактичних ін’єкцій просто не вижила б. Хоча ветлікарі й запевняють: собака, що вкусила малу, абсолютно здорова і щеплена, але спостерігати за нею все ж потрібно протягом десяти днів.
Додам, що загалом випадків зараження людини сказом в районі давно немає. Останній зафіксований понад дванадцять років тому. Але це зовсім не означає, що число постраждалих від укусів тварин – поменшало. Гострою для Олександрійщини залишається проблема безпритульних чотирилапих. Щороку на вулицях міста й сіл їх більшає. При чому, з геометричною прогресією.
До слова, не краща ситуація склалася із забезпеченням населення вакциною проти туберкульозу – БЦЖ, якої в райлікарні, та як і по всій країні, немає вже практично дев’ять місяців. Тому новонароджені не забезпечуються щепленням. І це при тому, що рівень захворюваності на туберкульоз в Україні досить високий, а в деяких регіонах навіть критичний.