Новий прем’єр-міністр України Володимир Гройсман включив до складу свого уряду міністра з питань окупованих територій і переселенців. Очолив відомство уродженець Кіровоградської області Вадим Черниш, який свого часу очолював Кіровоградську ОДА і керував Держагентством з відновлення Донбасу. Яка позиція Вадима Черниша стосовно Криму, чи буде місце в новому міністерстві для кримського питання і як планують працювати з анексованим півостровом — Громадське поцікавилось у нового міністра.
Про стратегію: Треба грати в шахи, не думати про «кавалерійські наскоки»
Оскільки ми тільки починаємо, і ви не бачили таких стратегій, — за один день ми її не змогли би підготувати. Але я знайомий з документами, які публікують різні громадські організації на своїх веб-сайтах, тобто так звані стратегії «Майдану закордонних справ», знаю про висловлювання представників Меджлісу кримськотатарського народу, про їхню стратегію і так далі. Також знаю, що РНБО готує стратегію. Тобто багато думок ми вивчили для того, щоб мати розуміння, як дивляться на це різні фахівці і громадські організації. Ми зараз над цим і будемо працювати. Можу сказати вам, що, звичайно, про військовий компонент взагалі, на мою думку, мова йти не може, і я думаю, що це розумно і зрозуміло. З такою військовою машиною, фактично другою в світі, дуже важко тягатися, Крим фактично перетворено на дуже потужну військову базу. На мою думку, взагалі, як по Донбасу так і по Криму, — треба грати в шахи, не треба думати про «кавалерійські наскоки». Це дуже примітивно — на складні речі знати тільки одну відповідь: атака в лоб. Але натомість я думаю, що не дуже розумно називати стратегію, детальний план і пред’являти його суспільству. Ну, ти ж не тільки суспільству пред’являєш, ти пред’являєш план як ти будеш діяти, щоби одразу отримати план як будуть діяти проти тебе. Тобто тут треба знайти баланс — оголосити, що ми робимо і показати практичні кроки, які ми можемо.
В Криму має бути звичка цікавитися тим, що є в Україні
Культурне поле має бути, інформаційне поле — наскільки це можливо. Спільне. Тобто вони мають знати, які ресурси — телебачення ж там немає. Інших механізмів там немає. Я знаю, що був цікавий проект, коли кримчан вчили просто за рахунок VPN сервісу обходити бар’єри, щоби дивитися українські сайти. Але вони повинні бути весь час, повинна бути звичка — цікавитися тим, що є в Україні. Тому Україна повинна подавати їм сигнал, що вона про них не забуває. Інакше між собою вони бояться спілкуватися, тому що ФСБ там відбудувало доволі потужну машину. Вони повинні бути з нами єдині, тобто повинні знати не просто загальні речі про Україну, а про те, що Україна робить, для того щоб відчувати себе невідірваним і невідрізаним. Крим абсолютно заблокований для всіх міжнародних організація, і знаю, що МЗС багато робить в цьому напрямку, але я думаю, що і ми також маємо підключитися.
Маємо об’єднати зусилля з кримською громадою та Меджлісом
Будемо діяти разом з Меджлісом кримськотатарського народу обов’язково. Звичайно, я планую зустрітися з представниками протягом тижня для того, щоб поговорити, почути, підставити десь моментально те, що ми можемо зараз дати, всі контакти міжнародні, тому що в них є також власні контакти. Подивитися найкращі практики — як в таких випадках діяли. Це, звичайно, буде потребувати нестандартних кроків, але треба говорити з людьми, які більше знають деталей, щоби зробити правильні кроки в подальшому.
Ви знаєте, що зараз, крім Державного агенства з питань відновлення Донбасу, існує також Служба у справах АР Крим і міста Севастополя. Я думаю, що ми об’єднаємо зусилля. На жаль, по Донбасу так не завжди вдається, тому що хтось «первее всех первых» виходить. Це дуже засмучує, тому що хочеться відповідальних партнерів, які були би командними гравцями, хочеться, щоб ми напрацювали якісь загальні підходи, які базуються на стратегіях, найкращих практиках і рекомендаціях. Якщо ми цю концепцію будемо поділяти і всі ці установчі засади будуть закінчені по Криму, то ми почнемо діяти в унісон з усіма: і службою по Криму, з Меджлісом, з представниками громадянського суспільства і з міжнародними організаціями.
Про товарообмін, енергопостачання та торговельні стосунки з Кримом
Я погоджуюсь з цим, що ми відключили від світла українських громадян, але Росія ж відновила вже. Тобто у неї була така можливість, а це означає, що вони хотіли, щоб Крим паразитував на українській економіці.
Тут мова ж не йде про те, що ми можемо якийсь один захід зробити, ну, відключити електроенергію — і відразу все зміниться. Ситуативність ухвалення рішень, фрагментарність якраз і є нашою слабкою стороною, на мою думку. Коли ми будемо всі в унісон діяти, будемо мати чітку стратегію і плани, які ще раз підкреслюю, не повинні бути відкритими для всіх, на жаль, витік інформації тільки буде шкодити нам, і будемо діяти належним чином по всіх напрямках там, де ми можемо тиснути.
Однозначно, умови одні — підписуєте контракт і в межах гуманітарних потреб ми вам все готові надати, а решта — ні. А чому? Женевська конвенція, яку я сьогодні згадував, говорить про те, що відповідальність за окуповану територію несе держава-окупант. Це відмінність Криму від ситуації Донецької і Луганської областей. Там вони теж несуть відповідальність, але ми говоримо, що це опосередковано, тому що у них є буфер, — так звана де-факто «влада». Тому по Криму позиція не порушує міжнародного права України, бо коли вона говорить, що це наша територія, ми визнаємо, ми дбаємо про громадян Криму, але ми військовим шляхом не вирішимо цю проблему зі зрозумілих причин, — але ми говоримо, що ми будемо робити все для того, щоби спростити життя тим українцям, які там проживають, наскільки це можливо. Утім, мова не йде про забезпечення і утримання регіону Російської Федерації де-факто. Ну, це взагалі буде щось дивне. Що означає блокада — заборона руху товарів? А скажіть тоді як розраховуються за ці товари? Ну от, приїжджає фура вартістю 10 тисяч доларів, а як розрахунок іде? Ну немає ж у нас відносин з Кримом. Тобто ми відразу відзначаємо те саме, що говорили про Донбас. Ми про що говоримо, про тіньову економіку? Не про людей, а про тих, хто наживається? Я думаю, що це однозначно має бути враховано під час визначення стратегії політики щодо Криму.
Громадське.Крим