Борис Ревчун
ГРЕЧКОСІЇ ПРО РОСІЮ
* * *
Імперську пиху пропагандою рознесло –
Кричить Росія: «Путін – наш герой!»
Облуди крига неодмінно й скоро скресне
Й Росія скаже: «Крим – наш…геморой»
* * *
Якби про Крим хтось запитав Карамзіна,
Одним би словом відповів, і в ньому суть.
Росію слово це окреслює сповна
І не втрачає актуальності – «Крадуть…»
* * *
Вже встромлена у двері нам нога –
Все лізуть росіяни, хай їм грець,
Втім хай затямлять, що закон – тайга:
На кожного ведмедя є песець…
* * *
Було, нам кажуть, – й потім загуло
Величчя Путіна – скотився на узбіччя.
Насправді-то величчя й не було –
Не може морда втратити обличчя.
* * *
Туристам потенційним підказав би я
І певен, за пораду ті подякують:
Пізанська вежа, хоч і падає, приваблює,
Кремлівські вежі, хоч прямі, а вже відлякують…
* * *
Жорстокі вороги, буває, плачуть,
І дехто втішити й простити їх збирається.
Як плачуть крокодили, це не значить,
Що жертв оплакуюсь вони і щиро каються.
* * *
Від Путіна загроза все росте –
Скрізь напустив отруйного дурману.
Я би російську вивчив лиш за те,
Щоб заспівати «Ла-ла-ла..» Вовану.
* * *
Орлу двоглавому втовкмачили нові
Ідеї хижі феесбешники-бандити,
Забили памороки кожній голові –
І впав стерв’ятник нам на голову і світу.
* * *
Росія носиться із ядерною бомбою
Як навіжений з писаною торбою.
За бороду вхопила наче Бога,
Та піде жебрати із торбою убога.
* * *
Терпіння луснуло – країна стала дибки
Як знахабнілий «старший брат» став нападати.
Та контрабасу по відношенню до скрипки
Роль брата старшого ніколи не зіграти.
* * *
У них правосуддя іде до прогресу,
Новел ціла купа гряде.
Лунає тепер на початку процесу:
«Всім встати – судилище йде!»
* * *
Масштаб диктатора не визначай за зростом
Чи за регаліями, у які він вбраний.
Масштаб диктатора вимірюється просто –
Масштаб фальсифікацій при обранні.
* * *
За пишномовними словами
Ховає суть свою Дракон.
Де зловживають торжествами,
Не торжествує там закон.
* * *
Вже російський «прогрес» автопрому
Споглядати не можна без брому.
Не бувати калині малиною,
А російській «Калині» машиною.
* * *
Не вийшло ублажити світ догодою
Як вийшли з ядерного клубу паритетного.
Папір під Будапештською угодою
Дешевший від паперу туалетного.
* * *
Незгодних в ріг баранячий зігнуть,
У відділках поліції поб’ють.
В Росії нині «правосуддя» суть:
Була б Болотна, а «чортів» знайдуть.
* * *
Хизуються: «Своя в Росії стать!»
І мати кузькіна веде себе, як тать –
Краде чуже. Світ втратив вже надію
Урозуміти розумом Росію.
* * *
Російському вояці на замітку:
В АТО зустрінуть по зеленій одежині,
І після вогневої обробітки –
Спровадять як двохсотого дружині.
* * *
Не було печалі,
Так чорти напали.
«Родичі» зухвалі
Крим у нас украли.
* * *
Нас топче кінь ординський
Під вершником чужинським.
Не вір коневі в полі
І злодію – на волі.
* * *
В ярмі гебні поганої
Росія подуріла.
Від свічки копійчаної
Колись Москва згоріла…
* * *
За ейфорією приходить безпорада,
Для крадіїв чужого є у нас порада:
В Дніпро не варто вам плювати, росіяни –
Води напитися в Криму в нагоді стане .
* * *
На покаяння росіян чекати рано.
Мужик російський ще хреститися не стане,
Поки резерви всі валютні не розтануть,
Поки жорсткіші санкції не грянуть.
* * *
Колаборант почув розмову голубину,
Та не розчув, на жаль, він клекіт яструбиний.
В Криму й Донбасі звати стали: «Гулі!»
Російські ж яструби злетілися – і «взули»…
* * *
Гладко було на папері,
Та забула про яри
Жертва Мінській афери,
Будапештської ігри.
* * *
Найкраще на своїй землі тубільцю,
І неважливо, чи прогрес там, а чи косність.
Що добре росіянину, то німцю –
Корупція, безладдя, мафіозність…
* * *
Колона п’ята завела
З Москвою шашні
Й гребе за юдові діла
Кремлівські башлі.
* * *
В Росії став колишній зек
Підстилкою агресора,
Який ростив з гебістських тек
Гібридного проффесора.