Близько двох сотень кіровоградців вирушили вчора, 24 квітня, до центру Холодноярської Республіки з метою вшанування пам’яті оборонців незалежності України.
Серед сакральних місць сили і духу українців одне з ключових місць займає Холодний Яр. Перше, що вражає, – неймовірна природа: старі величні ліси, цілющі джерела та круті яри. А їх тут, крім власне Холодного, ще 11: Щедрий, Червоний, Гайдамацький та ін. Не варто забувати й про епохальні історичні події, які вершились у цих краях і атмосферою яких просякнуте повітря цього славного краю. У буремні часи Визвольних змагань цей край мав власну автономію – Холодноярську республіку, яка підтримувала УНР й боролась проти комуністів і монархістів. Кордони Холодного Яру дуже умовні: більшовики визначали їх селами, до яких можна було зайти за продрозкладкою чи розпрощатися з життям.
Кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко, який став екскурсоводом для кіровоградських мандрівників, зазначив, що місцевість Холодного Яру – святе місце для кожного українця і кожен мусить його відвідати. От і цього року, до 21-ї річниці вшанування пам’яті повстанців долучились викладачі КДПУ ім. В.Винниченка, громадські діячі, журналісти, учні та вчителі місцевих навчальних закладів, працівники ТОВ “GREENSTONE”.
Голова благодійного фонду народного депутата Станіслава Березкіна “Добротвір” Андрій Малик розповів, що вшанування героїв Холодного Яру за участі кіровоградців вперше відбулось у 1999-у році: “Тоді було максимум 20-30 осіб. Тепер лише наша злагоджена компанія налічує близько 200 осіб. Я вірю у те, що з кожним роком кількість людей, які розуміють і шанують ці святі місця, лише збільшуватиметься. А сьогодні хотілося б висловити величезну подяку президентові футбольного клубу “Зірка” Максиму Березкіну. Саме за його сприяння ми отримали можливість здійснити цю чудову поїздку”.
“Мене надихає, що вшанування героїв-холодноярців збирають все більше людей. Наша, колись заборонена, героїчна сторінка історії повертається у народну пам’ять, робить нас іншими, справжніми. Без пам’яті про такі події неможливо побудувати міцну державу! Втім, як це не прикро, але держава нічого не робить для цих вшанувань – уся організація тримається на ентузіастах, таких як Роман Коваль, історичний клуб «Холодний Яр» та їхніх однодумцях, – ділиться своїми враженнями Олександр Ратушняк, голова Кіровоградської ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, доцент кафедри української літератури КДПУ ім. В. Винниченка. – Я вже дев’ятий рік відвідую ці щорічні заходи, але щораз повертаюся звідти з новим багажем вражень, знань, спонук і мотивацій. Багато важить не лише природний ландшафт цього святого місця для всіх українців, героїчна звитяга багатьох поколінь наших предків, але й мікроклімат товариства, у яке ти потрапляєш, з яким їдеш в одному автобусі. Цьогоріч це була просто неймовірна атмосфера – ми їхали у «зірковому» автобусі ФК «Зірка», нас оточували зацікавлені, спраглі до знань люди, які збагачували один одного новими враженнями, і, найголовніше – екскурсію нам проводив найкращий історик Приінгульського краю, справжній патріот своєї землі – Юрій Митрофаненко. Завдяки його розповідям перед нами в деталях поставали картини давноминулого часу: Визвольна війна Богдана Хмельницького, Коліївщина, і, звичайно ж, події доби УНР та більшовицької окупації, з якою героїчно боролися холодноярці”.
“Подорож до Холодноярщини – це чудова нагода доторкнутись до славної історії нашої держави. Крім того, зв’язок з цим краєм моя родина тримає вже не перше покоління: мій дядько Петро Бойко завжди був патріотом України і саме він озвучував аудіокниги “Холодний Яр” Юрія Горліс-Горського і “Залишенець” (“Чорний Ворон”) Василя Шкляра, – поділився Олександр Бойко, організаційний директор ТОВ “GREENSTONE”. – Але крім того, що дядько заслужений артист України, якого називають “еталонним голосом України”, він ще й протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату. Саме мій дядько освячував прапор, який вносили до Верховної Ради, під час прийняття Акту про Незалежність. Крім того, саме він разом з Володимиром Яворівським освячували перший на Кіровоградщині національний прапор”.
Кордони Холодноярської республіки проходили не лише Черкащиною, а й Приінгуллям: до її території входили села Олександрівського району. Багато ватажків повстанського руху були нашими земляками. Так, у селі Розумівка Олександрівського району є визначна пам’ятка: могила Миколи Скляра, одного з легендарних Чорних Воронів. На початку 2000-х років місцевий історик та краєзнавець Іван Петренко за сприяння сільського голови Миколи Христенка відновив хрест на могилі повстанця.
“Більшовики зруйнували цей пам’ятник у 20-х роках минулого століття, а вперше його було відновлено у 1942-у році. Це дуже важка процедура руйнувати ті комуністичні стереотипи, які намертво вросли до генів нашого суспільства. На відкриття пам’ятника у 2000-у році приїхала навіть делегація з Кривого Рогу, що стало для нас приємним сюрпризом”, – повідомив Іван Петренко.
