Знецінення національної валюти, зменшення купівельної спроможності українців, війна на Сході та політична криза – все це стало причиною ускладнення ведення бізнесу в Україні.
Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом» стверджують: навіть попри те, що Україна перемістилася з 112-го на 96-те місце в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку, загальний адміністративний тиск на бізнес залишається високим. Крім бюрократичних механізмів, з якими доводиться стикатися іноземним інвесторам в Україні, є ще одна національна хвороба – корупція, а отже вибіркове ставлення чиновників до бізнесу.
На цьому фоні Україна таки розпочала імплементацію Угоди про асоціацію, яка в свою чергу створює поглиблену та всеосяжну Зону вільної торгівлі.
На думку старшого аналітика Інформаційної кампанії «Сильніші разом» Дмитра Науменка, українці мають сприймати Зону вільної торгівлі в першу чергу, як дорожню карту реформ, обов’язок виконати яку взяла на себе Україна за підтримки ЄС, щоб зробити своє «економічне» законодавство відповідним до європейського.
У чому перевага ЗВТ для звичайного бізнесу? У наближенні українських правил до європейських, що принесуть європейські стандарти ведення бізнесу та захист інвестицій в українське правове поле.
Основних конкурентних переваг України на європейському бізнесовому полі кілька. По-перше, Україна є великою країною, в яку можна інвестувати та з якою можна торгувати. Наша держава тим не менш залишається 6-м найбільшим споживчим ринком в Європі із 43 млн споживачів на сьогодні.
По-друге, після знецінення гривні оплата праці, енергоресурси, сировина та інші виробничі витрати стали значно дешевшими в доларовому еквіваленті.
По-третє, Україна має стратегічне розташування з точки зору ведення торгівлі з ЄС, оскільки доставка продукції з України до більшості європейських ринків вантажним автотранспортом займає лише два дні.
Найбільш перспективними сферами для інвестицій в Україні є сільське господарство, ІТ-сектор, фармацевтика, зелена енергетика, транспортна логістика та інфраструктура.
Розгляньмо, наскільки інвестиційно привабливий вигляд має наш регіон.
Інвестиційні «родзинки» Кіровоградщини
Із запитанням про основні кіровоградські козирі для інвесторів ми звернулися до керівника Кіровоградського регіонального центру інвестицій та розвитку Сергія Соколенка.
Отже, маємо сім основних плюсів Кіровоградської області, які мали б приваблювати інвесторів. Це зручна локація регіону (центр України), сприятливі умови для розвитку агробізнесу(площа сільгоспугідь становить 4,9% загальної площі сільгоспугідь України), природні ресурси(близько 300 родовищ), людський капітал та наявність недорогої робочої сили, сучасна інфраструктура (через регіон проходять автомагістралі, які пов’язують Україну з державами СНД, Центральної та Південної Європи).
Та попри таку привабливість, починаючи з 2013 року, рівень інвестицій в економіку міста й області знизився. Головними причинами значного падіння є, перш за все, стрімка девальвація національної валюти, зростання ризиків інвестування в державу внаслідок подій на сході країни, хаотична і постійна зміна правового поля в Україні (особливо податкового законодавства), що призводить до непрогнозованості умов ведення господарської діяльності.
Проблеми, які перешкоджають формуванню позитивного іміджу Кіровоградщини, вказані і в Програмі формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу Кіровоградської області на 2014-2016 роки. Серед них – низький рівень інтегрованості області у світовий інформаційний простір, низька активність потенційних учасників презентаційних заходів, недостатнє використання потенціалу торгово-економічного співробітництва з країнами ЄС, недостатній рівень розвитку міжрегіонального співробітництва з країнами ЄС та пасивність громад для залучення міжнародної допомоги.
Економічним маршрутом «Кіровоград–Нідерланди»
Одним із найбільших інвесторів в Україні є Нідерланди: сьогодні в нашій країні працює 315 нідерландських компаній. Ця країна стала другим найбільшим інвестором в Україні у минулому році. Така ж тенденція спостерігається і на рівні Кіровоградської області: серед трійки лідерів країн-інвесторів – Велика Британія (19,2 млн), Нідерланди (15,2 млн) та Російська Федерація (10,5 млн).
Загалом обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), унесених в економіку Кіровограда, станом на 31 грудня 2015 р. склав 24,9 млн дол. США (38,6% загального обсягу інвестицій по області) та порівняно з початком 2015 р. зменшився на 11,9%. За інформацією управління економічного розвитку Кіровоградської міської ради, свій капітал у 65 підприємств міста вклали інвестори 24 країн світу, серед яких провідним партнером стали Нідерланди. Що стосується обласних показників, то станом на 31 грудня 2015 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив 64,4 млн дол. та зменшився на 21,4% порівняно з початком 2015 року.
За видами економічної діяльності найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах промисловості, організаціях, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, підприємствах торгівлі, ремонту транспортних засобів, організаціях, що здійснюють операції з нерухомістю.
На жаль, як нам повідомили в департаменті економічної діяльності та торгівлі ОДА, інформація про конкретні підприємства та компанії, яким вдалося залучити інвестиції з Нідерландів, належить до конфіденційної.
Як вдалося з’ясувати «Новій газеті», в Кіровограді функціонує спільне українсько-нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями «Безпека меду», яке займається розведенням тварин, виробництвом продовольчих товарів та оптовою торгівлею. Проте його керівник Ярослав Кошлатий навідріз відмовився розповідати деталі ведення бізнесу з нідерландськими інвесторами.
«Можливо, ми просто не знаємо, як шукати інвестиції»
Як ми уже згадували, одним із найперспективніших секторів української економіки є ІТ-сектор. Україна займає перше місце в Європі в сфері ІТ із швидким зростанням кількості ІТ-професіоналів – близько 90 000 осіб сьогодні. Попри це вартість українських ІТ-спеціалістів залишається дуже конкурентною на світовому ринку. Сьогодні в Україні ведуть діяльність більше 1 000 ІТ-компаній. За минулі декілька років вони еволюціонували від ІТ-бізнесу, що спеціалізується на програмуванні та наданні широкого спектру технічних послуг, до створення власних повноцінних програмних продуктів.
Одна з ІТ-компаній, аналогів якій немає в Україні, працює в Кіровограді. «Нова газета» вже розповідала про школу програмування «Ш++», засновану програмістом Романом Шмельовим та викладачем Анатолієм Книшуком. Її унікальність у тому, що тут мають змогу навчатися і виробляти продукт учні (дорослі і діти від 12 років) безкоштовно. Зі ста бажаючих засновники школи відбирають десять – тих, хто проходить співбесіду. Слухачів навчають розробці програм для мобільних телефонів, смартфонів та сайтів.
«Заробіток і гроші вторинні для школи, адже вона тримається на ентузіазмі і бажанні творити цікаве майбутнє», − гласить одна із тез філософії школи. Ми поцікавилися в Романа Шмельова, чи намагалися вони з однодумцями залучити іноземний капітал для розвитку свого проекту. За його словами, такі дії тільки у планах команди.
− Можливо, ми просто не знаємо, як правильно вийти на інвестора. Якось ми спробували подати документи на отримання кількох грантів. Я не дуже пам’ятаю, чим це закінчилося, але точно не грішми. Ми працюємо в цьому напрямку, плануємо запросити до нашої команди спеціаліста, який би конкретно займався пошуком інвестицій, − розповів Роман.
Насправді, засновник «Ш++» вважає Кіровоград не дуже перспективним містом для розвитку
ІТ-бізнесу. Однією з причин він називає провінційність нашого міста: «Чому нам важко працювати з інвесторами? Бо коли починаєш розповідати про ІТ-школу в провінційному місті, це відразу справляє не дуже гарне враження. І тут справа не в піарі, а в тому, що розвиток ІТ у нас дуже повільний. Кіровоградське ІТ-community ще досить пасивне. Київ набагато «приємніше» місто для програмістів»…
Були шанси в Кіровоградщини отримати і шматок пирога з перспективного нині фармацевтичного бізнесу: у 2014 році область приймала індійських інвесторів, готових вкласти понад 33,5 млн доларів у будівництво фармацевтичного заводу. Їх привабили і територія, і людські ресурси: підприємство готувалися зводити на території села Аджамки, що за декілька кілометрів від обласного центру. Проте наміри індійських інвесторів залишилися на рівні намірів.
Кіровоградська область має низку об’єктивних переваг, які можуть бути взяті до уваги інвесторами. Низькі витрати на оплату праці і зручне географічне розташування посилюють конкурентоспроможність нашого регіону. Водночас недостатній рівень розвитку міжрегіонального співробітництва з країнами ЄС та пасивність громад і влади для залучення міжнародної допомоги на фоні економічної кризи є основними проблемами, що гальмують співпрацю з потенційними інвесторами. Можливо, створення Зони вільної торгівлі стане каталізатором для інвестиційних вливань в нашу область, поступово відкривши ринок європейським компаніям, яким раніше було складно працювати в українських реаліях.
Інна Тільнова, Нова газета