Цього року в Україні відбулись революційні зміни в законодавстві про органи місцевого самоврядування. Чиновникам нарешті заборонили красти з бюджету. Звісно, в це мало хто вірить, а тому на останніх виборах кандидати викидали мільйони на свої кампанії та підкуп виборців. Однак, факт залишається фактом. Про що мова?
Передусім ідеться про дві основні новації. По-перше, всі документи органів місцевого самоврядування вступають в силу після їх оприлюднення на сайті (ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Раніше вони починали діяти одразу після їх підписання, а тому була можливість їх приховати. По-друге, на оприлюднення дається не більше 5 робочих днів (ч.2 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).
А ще раніше – у прокурорів забрали функції загального нагляду, тому вони більше не імітують перевірки законності рішень місцевих рад. Отже, тепер ми, громадяни, мешканці міст і сіл, відповідальні за все, що робить обрана нами влада. І ми маємо їх контролювати. Більше просто нікому. І нам таки є за чим стежити.
Не багато громадян наразі розуміють, як саме варто контролювати свою владу. Цей процес для «пересічного» видається занадто складним. Проте на справді все просто. Достатньо зазирнути на сайти органів державної влади і місцевого самоврядування, щоб знайти порушення. Наприклад, голова Кіровоградської ОДА вже пів-місяця не викладає свої розпорядження. Якщо нічого не викладено, значить чиновникам нічого робити. Вони байдикують? Ніби ні. Чому ж обласні чиновники порушують Закон?
Якщо завітати на сайти органів місцевого самоврядування – також побачимо чимало дивних речей. Викладаються не всі рішення Кіровоградської міської ради. Є чимало пропущених номерів. По жодному з документів не вказано дати оприлюднення. А отже, виникають питання, коли він почав діяти.
Що ховають? Це нам ще варто буде з’ясувати. Думаю, це не обов’язково мають бути якісь відверто корупційні документи. Але виконання кожного з неоприлюднених рішень – прямий шлях до штрафів і в’язниці.
Про проекти рішень – взагалі не знаю, що й говорити. Як проект рішення може мати дату прийняття? Проект на то й проект, що ще не був прийнятий. Який сенс викладати його постфактум? Проте, окрім суто риторичних питань, подібна ситуація ставить під загрозу скасування подібних рішень через суд. Проект рішення має бути оприлюднений за 20 днів до дня голосування, і ніяк інакше.
Переконаний, неоприлюднені рішення так само кимось виконуються, однак сьогодні такі дії можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень та нецільове використання бюджетних коштів, а це вже кримінальні статті, за які передбачені чималі терміни ув’язнення.
В обласній раді сидять «нострадамуси», адже вони вміють бачити майбутнє. Бо як же ще пояснити, що на сторінці «Протоколи пленарних засідань» датою оприлюднення всіх документів значиться 05.02.2015р., однак протоколи там розміщені від 22.04.2015 до 09.10.2015?…
Хоча, в дечому з Кіровоградщини навіть можна брати приклад всій Україні. У нас ведуться на сайті відеотрансляції всіх сесій обласної ради. Це не передбачено Законом, але демонструє готовність місцевої влади до контролю з боку громади. На жаль, лише цим, поки що, їхня готовність обмежується.
Чиновників необхідно дресирувати. Скаргами, штрафами, конфіскацією і навіть термінами ув’язнення. Інакше нічого не зміниться. А для цього необхідна участь кожного. Майдан не закінчився, він змінив свою форму. І завершувати його маємо ми самі.
Дмитро Сінченко