«Центр дослідження і відродження Волині» працює над тим, щоб серпанкове вбрання, яке ткали в Україні ще з XVI століття, а нині відроджують на Волині, включили до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Про це розповіла етно-фотограф Анна Сенік, відома під творчим ім’ям Ładna Kobieta, передає Таблоїд Волині.
Громадська організація «Центр дослідження і відродження Волині» організувала у містечку Радивилів майстерню ручного ткацтва «Легенди Волині». Саме у цій майстерні на автентичному обладнанні і з натуральних матеріалів сучасні майстрині відтворюють поміж іншого й унікальне серпанкове полотно, а на його основі – повні жіночі строї «Волинського серпанку».
Нещодавно у Радивилові Анна Сенік відзняла фотосесію «Волинський серпанок». «На сьогодні майстерні “Легенди Волині” вдалось виготовити вже декілька довершених, неповторних серпанкових строїв за автентичними зразками, які ви можете побачити на моїх фото. Також цю серпанкову колекцію представляли й у різних музеях України», – розповіла фотограф.
Вона повідомила, що серпанок популяризується за кордоном та «Центр дослідження і відродження Волині» працює над тим, щоб вбрання внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. «Для мене велика честь, що саме мої фото цього витвору народного ткацького мистецтва представлятимуть його на розгляді ЮНЕСКО», – додала митець.
Як повідомляв сайт VIDIA, раніше Комітет ЮНЕСКО присвоїв статус нематеріальної культурної спадщини Петриківському розпису.