Кардіологічні пристрасті, які розігралися на минулій сесії обласної ради, ледь не довели до серцевого нападу кількох депутатів – народні обранці ніяк не могли визначитися, якому медичному закладу віддати 5 млн. грн. на облаштування сучасної операційної для хірургічного втручання в роботу серця. Вибір стояв між кардіодиспансером, в якому зосереджена вся кіровоградська кардіологія, і обласною лікарнею, яка теж хоче мати таку операційну.
До сесійного засідання проблем з вибором не було – кардіодиспансер готувався до цього кроку з 2010 року. Проектні документи, дороговартісне обладнання, численні рішення профільних комісій, підтримка провідних українських медичних інститутів і асоціацій – все це доводило необхідність створення на базі диспансеру єдиного кардіологічного центру. Але виявилося, що все не так просто і депутати кількома своїми голосами майже перекреслили багаторічну роботу медиків, які хочуть і можуть рятувати людські життя.
«За ці роки ми зібрали величезну купу різноманітних документів: проекти, перспективний план розвитку, договори про співпрацю з провідними кардіологічними клініками й інститутами (серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова, інститут кардіології ім. Стражеска). Нашу ініціативу підтримує Асоціація аритмологів України і навіть рекомендує впровадити методику імплантації кардіостимуляторів на базі нашого закладу, – розповідає головлікар кардіодиспансеру Ганна Сухомлин, перелистуючи папки з документами. – Є переписка з міністерством охорони здоров’я і департаментом, яка засвідчує їхню підтримку. Є рішення профільної комісії обласної ради, у якому пропонується забезпечити кардіодиспансер необхідною апаратурою з наступним відкриттям кардіохірургічного відділення».
Ще кардіодиспансер забезпечений станціями холтерівського моніторування (один з найбільш інформативних і доступних методів діагностики хвороб серця і оцінки ефективності лікування) і станцією «Тредекс», яка дозволяє в дистанційному режимі консультувати пацієнтів з усіх куточків області.
Тепер кардіодиспансеру залишилося зробити вирішальний крок – придбати апарат штучного кровообігу (АШК) і обладнати ще одну операційну, що разом коштує 5 млн грн. Тоді заклад зможе запрацювати на повну.Заради цього лікарі навіть за власний кошт (8 тис. грн) і спонсорську допомогу (10 тис. грн) замовили проект операційної.
Але деякі народні обранці пропонують розділити між двома медичними закладами два нероздільні стовпи кардіології – планову і екстрену (невідкладну). Таке рішення здивувало не лише колектив кардіодиспансеру, а й голову постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Валентину Гарагулю – вона роками слідкує за ситуацією в медичній сфері області і впевнена в готовності кардіодиспансеру до складних операцій. «Ще в 2012 році кардіодиспансер розробив стратегію і програму розвитку кардіології в області. Вони почали ремонт, зібрали фахівців, придбали ангіограф. Тобто зробили все, щоб програма запрацювала. На це пішло вже 11 млн грн, а в обласній лікарні треба все з нуля починати. Зараз в кардіодиспансері стоїть питання не про «початок» роботи, а про перехід до операцій більш високого і складного рівня», – пояснює Валентина Гарагуля.
Щодо вчинку деяких депутатів під час сесії, то це, за словами голови профільної комісії, стало для неї сюрпризом. Проте сам факт, що хтось з обласної лікарні звернувся прямо до голови ОДА і обласної ради (а не до головлікаря обласної лікарні і директора профільного департаменту), а також заручився підтримкою деяких депутатів, є елементарним порушенням службової етики.
Читайте також: У Кіровоградській облраді розігралися кардіо-пристрасті
Які можуть бути наслідки такого вчинку і фактично депутатського саботажу? Зараз спробуємо з’ясувати.
Отже, планова кардіологія нині зосереджена в кіровоградському кардіодиспансері. Тут стоять на обліку пацієнти з різноманітними хворобами серця, які в плановому режимі отримують спеціалізовану медичну допомогу. По правді, в кардіодиспансері зосереджена вся кардіологія Кіровоградщини. Адже це єдиний в області заклад, де також роблять сучасні ендоваскулярні операції на серці.
Читайте також: У Кіровоградському кардіодиспансері рятують пацієнтів із діагнозом – ампутація
В апеляцію тим, хто запевняє, що в обласній лікарні теж проводять такі операції, зазначимо: встановлення кардіостимулятора (а саме цим там займається один єдиний лікар) серед кваліфікованих хірургів навіть не вважається операцією на серці. Для цього не потрібно додатково вчитися на кардіохірурга, не потрібно проходити дво-трирічну асистентську практику. А в Європі, на яку так рівняється Україна, встановленням стимуляторів взагалі займаються кардіологи, які за специфікою своєї роботи не здійснюють хірургічних втручань у роботу серця.
Невідкладна кардіологія у кардіодиспансері (коли необхідне негайне хірургічне втручання) представлена відділеннями: реанімації, рентгенендоваскулярної терапії. Про особливості роботи лікарів в екстрених умовах знає Віталій Крошка – завідуючий відділення рентгенендоваскулярної діагностики і лікування, який має достатній досвід медичної практики і тісно співпрацює з європейськими колегами в плані обміну професійним досвідом. До речі, Комітет по інтервенційній кардіології (Іnterventional Сardiology Committee), який співпрацює лише з найкращими європейськими фахівцями, запросив на своє засідання і Віталія Анатолійовича.
«Серце працює за рахунок крові, яка протікає по артеріям і живить його. Але якщо хоч одна з цих артерій забивається (атеросклероз) – серцевий м’яз може померти (стається інфаркт). Побачити, в якому стані судини і зробити стентування (штучно розширити їх для кращої прохідності крові), шунтування (підшивання судин в обхід вражених ділянок) чи інші хірургічні втручання не можливо без ангіографа і операційної. В ідеалі потрібен ще апарат штучного кровообігу, кошти на який ми дуже чекаємо від обласної влади». – пояснює Віталій Крошка.
Отже, у кардіодиспансера вже є ангіограф (апарат який точно діагностує ураження судин серця) – це те незамінне та вкрай необхідне обладнання, за допомогою якого здійснюється діагностика і ставиться діагноз пацієнту. До речі, це єдиний на Кіровоградщині апарат і далеко не в усіх обласних центрах він є!
«Ангіограф – це ще не все. Треба хорошу команду фахівців – хірургів, анестезіологів, реаніматологів (ред., все це в кардіодиспансері є) і апарат штучних нирок на всякий випадок», – каже головний лікар обласної лікарні Лариса Андрєєва.
«Жоден адекватний хірург не пустить на операційний стіл пацієнта, який не пройшов діагностування ангіографом (коронарографію). Взагалі без цього не може бути й самої операції», – запевняє лікар вищої атестаційної категорії, кардіохірург Андрій Клянчин.
Також Лариса Андрєєва висловлює сумніви щодо власне компетентності Андрія Клянчина, як хірурга: «Щоб сказати, що він кардіохірург, треба подивитися на його роботу».
Варто відмітити, що йдеться про кардіохірурга з понад 10-літнім стажем, який щороку проводить не менше 300 складних операцій на серці. У Кіровограді Андрій Сергійович працює вже півроку – переїхав з Луганська. У Луганську він працював завідуючим кардіологічного відділення обласної клінічної лікарні. Тепер намагається розвивати кардіологічний напрям на Кіровоградщині, де він є першим і єдиним фахівцем такого рівня.Серйозними операціями поки що не займається, а міг би. Причина елементарна – відсутність кардіологічної операційної.
В обласній лікарні, наприклад, є операційна, яку в принципі можна переобладнати під кардіологічну. Ця ідея стала одним з козирів депутатів обласної ради, які хочуть передати гроші на придбання медобладнання і ремонт саме в цей заклад.
Але тут вони не врахували ще один момент – кардіологія і кардіохірургія взаємопов’язані і нероздільні. Вони мають бути під одним дахом. Тоді і пацієнту не треба нікуди бігати, вистоювати черги, по два рази розповідати про свої проблеми різним лікарям і т.д.
От уявімо: в кардіодиспансері проводять огляд хворого, потім (екстрено чи планово) відправляють в обласну лікарню на операцію, і , не дай Бог, у нього виникають ускладнення – знову везуть в кардіодиспансер на обстеження і повертають в обласну на другу операцію чи реабілітацію. Везуть прикуту до ліжка людину, якій оперували серце. Перевезти такого пацієнта через коридор – це не те саме, що з лікарні в лікарню. І тут роль відіграють не лише дощі, морози, снігопади, затори, ями на дорогах, кілометрові черги в обласній лікарні, а й стан людини. Пацієнту до і після операції потрібно поменше стресів і побільше уваги. А ще є випадки ( і їх безліч!), коли людину від смерті відділяють всього кілька хвилин. У такому разі фахівці кардіодиспансеру будуть змушені проводити дослідження, відправляти пацієнтів в іншу лікарню і пояснювати іншому лікарю, який діагноз і що треба робити. А хворий чекати не може.
Якщо в середньому на лікуванні у кардіодиспансері перебуває 130 планових пацієнтів і 6-9 осіб щодня – в реанімації, то уявіть, скількох людей треба буде щодня туди-сюди ганяти і возити!
І от тут випливає саме основне питання: чому всього цього не розуміють депутати, яким такі елементарні речі пояснюють з 2010 року? Чи політичні амбіції дозволяють закривати очі на людське життя?
«У нас є бажання, база і фахівці для створення потужного кардіоцентру з наданням якісних послуг невідкладної кардіології. Нам залишився мінімум – операційну і апарат штучного кровообігу. Бо діагностику ми проводимо без проблем, але для якісного надання послуг і порятунку людських життів треба ще й оперувати», – переконує головлікар диспансеру Ганна Сухомлин.
І її бажання, як лікаря, цілком виправдане, адже наплив пацієнтів у Кіровограді збільшується. Серед причин – закриття кардіоцентрів у Донецьку, Луганську і Криму. А поїхати в Київ на лікування можуть далеко не всі мешканці Кіровоградщини – що дорога не близька і важка, що нинішні розцінки, а ще черги!
Звісно, альтернатива є завжди. Наприклад, працює аналогічний центр у Черкасах – це ближче і дешевше за столицю. Але чому кіровоградці мають їхати в Черкаси, якщо можуть отримати якісне лікування у себе вдома? І чому черкаські депутати можуть постаратися для людей, а наші… а наші не можуть поділити гроші.
Світлана Томашевська, Перша електронна газета.