Сьогодні, 18 червня, у Кіровоград завітала український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, фахівець у галузі соціолінгвістики і просто цікавий лектор –Лариса Масенко.
Кіровоградцям, цікавим до культурно-філологічних штучок, анонсували відкриту лекцію «Від мовного Майдану до революції Гідності». Але замість нудного лекторію і малозрозумілих термінів, відвідувачі отримали 1,5 години інтелектуального українського задоволення. Відомий науковець доступно і на пальцях пояснила, чим загрожує українцям двомовність.
«На сьогоднішній день в українському мовному середовищі панує таке явище як негармонійна двомовність – стан нестійкої рівноваги, який у майбутньому має лише 2 варіанти розвитку: або одна мова переможе і стане домінуючою, або Україна розпадеться на 2 держави за мовною ознакою, – коментує непросту соціолінгвістичну ситуацію в Україні Лариса Масенко. – Дослідження, проведені ще до початку конфлікту на Донбасі, яскраво засвідчують сумну тенденцію: російськомовні етнічні українці з центральної України, незважаючи на мову спілкування, вважають українську рідною мовою. А от на Донбасі досить значна частина російськомовних етнічних українців вважають рідною мовою російську. І це все внаслідок політики інформаційної ізоляції Донбасу від Києва».
За словами Лариси Терентіївни, трагічним наслідком спокійного ставлення пересічних українців і політиків до двомовності в державі – нестабільна ситуація на сході. Адже за всі роки незалежності в Україні не було системної злагодженої мовно-культурної політики. Ця ситуація зберігається і досі. Як стверджує професор, незважаючи на заборону російських серіалів, лише 28% ефіру наших телеканалів займає україномовний контент.
«У жодній країні світу немає такої практики як двомовність в ефірі (мається на увазі передачі, де ведучі говорять різними мовами – українською і російською – авт.). Така річ не практикується навіть у Канаді чи Іспанії, де в окремих регіонах державними визнані 2 мови, – стверджує Лариса Терентіївна. – У соціолінгвістиці існує закон, який визначає потужність мов на двох рівнях – демографічному та комунікативному. Так от, у майбутньому завжди перемагає та мова, яка переважає у ЗМІ. А у нас, на жаль, україномовному ефіру виділяється уже мало часу. Та й україномовний контент часто лишається бажати кращого».
І важко не погодитися з аргументами науковця. Адже як говорила Ліна Костенко: “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову”.