Полонені російські військові стверджували, що йдуть звільняти “русских в Екатеринослав” і не вірили, що тут живуть українці. Для них імена імператриць були певним маркером.
Про це сьогодні під час топонімічної конференції в Кіровограді повідомив кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Олег Репан, який півроку воював на Донбасі і отримав порання на полі бою.
Науковець розповів, що його рідне місто Дніпропетровськ було засноване на місці фортеці Новий Кодак, алепам’ять про козацьке походження свідомо відрізалася російською і радянською владою. Це ж саме, за його словами, стосується і Одеси, і Кіровограда.
«Нам намагалися закладати ідеологему про дикість козацтва і цивілізацію імперії. Ніби Дніпропетровськ заснувала Єкатерина, а Кіровоград – Єлисавета. Топонімічна комісія Дніпропетровська пропонує нейтральну назву для нашого міста, пов’язану з гідронімом – річкою Дніпро». – зазначив Олег Репан.
Проти повернення так званих історичних (імперських) назв виступив і Володимир Панченко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» .
«Декомунізація – повернення людині почуття власника. А власність пов’язана з відчуттям незалежності. Щодо перейменування, то маркери, які визначають приналежність території, є елементом ідеологічної матриці. Назви Кіровоград і Єлисаветград є ідеологічно тотожними, бо більшовизм – це версія російського імперіалізму. Яка б не була нова назва, вона повинна бути українською», – зазначив учений.
Від імені обласної влади на конференції виступив Сергій Коваленко (заступник голови Кіровоградської ОДА). «Ми живемо в час, коли нарешті перестаємо себе відчувати населенням України і починаємо відчувати себе громадянином. Позиція голови ОДА: має розпочатися громадське обговорення перейменування за участю максимальної кількості жителів нашої області. Таких, як я, жителів Кіровоградщини, майже мільйон. Я хочу, щоб мене спитали, як називатиметься наша область. Мої герої – не Ленін, а мій учень Саша Козенко, який загинув на війні. Я хочу, щоб він жив у назві вулиці мого міста. Дякую за плідну розмову і впевнений, що ми здійснимо ціннісний вибір». – наголосив Коваленко.
Нагадаємо, сьогодні більше 30 провідних науковців країни з’їхалися до Кіровограда, щоб взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства”. Конференц-зал міської ради, де проводиться захід і який розрахований на 300 осіб, ледве вмістив усіх бажаючих взяти участь у конференції чи просто послухати концептуальні ідеї доповідачів.